Лісова пісня ( Полтава )

Драма-феєрія «Лісова пісня» геніальної письменниці Лесі Українки, яка написана у 1911 році у м. Кутаїсі лише за три тижні є шедевром світового значення. Особливості твору «Лісової пісні» - органічне переплетення світу природи і світу людини. Глибоко поетична і водночас трагічна історія чистого кохання лісової дівчини Мавки та людського хлопця Лукаша це невичерпний конфлікт між високим, красивим, духовним і щоденною буденністю, заскорузлістю, приземленістю. При з’єднанні героїв Мавки і Лукаша, мав би утворитися ідеальний світ, але в світі немає нічого ідеального, окрім кохання…

Вистава переповнена лірикою, ніжністю, зіставленням природного й людського, а також широким використанням міфічних і фольклорних образів, фантастичних елементів, пристрастю і філософією.

Драма-феєрія «Лісова пісня» це планка, що будить найсміливіші амбіції талановитих режисерів й може стати основою формування кредо режисера як такого.

Режисер вистави Станіслав Садаклієв, завжди, дуже вдало використовує пластику і музику у своїх виставах. Не виняток, звичайно, і «Лісова пісня». Колись Максим Тадейович Рильський сказав у цьому творі «найсильніше виявилась одна з основних рис Лесиного світовідчуття і Лесиної творчої манери – музикальність…». У виставі буде багато музики.

Драма-феєрія «Лісова пісня» геніальної письменниці Лесі Українки, яка написана у 1911 році у м. Кутаїсі лише за три тижні є шедевром світового значення. Особливості твору «Лісової пісні» - органічне переплетення світу природи і світу людини. Глибоко поетична і водночас трагічна історія чистого кохання лісової дівчини Мавки та людського хлопця Лукаша це невичерпний конфлікт між високим, красивим, духовним і щоденною буденністю, заскорузлістю, приземленістю. При з’єднанні героїв Мавки і Лукаша, мав би утворитися ідеальний світ, але в світі немає нічого ідеального, окрім кохання…

Вистава переповнена лірикою, ніжністю, зіставленням природного й людського, а також широким використанням міфічних і фольклорних образів, фантастичних елементів, пристрастю і філософією.

Драма-феєрія «Лісова пісня» це планка, що будить найсміливіші амбіції талановитих режисерів й може стати основою формування кредо режисера як такого.

Режисер вистави Станіслав Садаклієв, завжди, дуже вдало використовує пластику і музику у своїх виставах. Не виняток, звичайно, і «Лісова пісня». Колись Максим Тадейович Рильський сказав у цьому творі «найсильніше виявилась одна з основних рис Лесиного світовідчуття і Лесиної творчої манери – музикальність…». У виставі буде багато музики.