Cookie settings
By clicking “Accept All”, you agree to the storing of cookies on your device to enhance site navigation, analyze site usage, and assist in our marketing efforts.
Phone call: 10:00-19:00 Mon.-Fri.
We respond throughout the day from 10:00-19:00 without days off
Our central office
66a Dmytrivska, of. 1, 01135 Kyiv, UKRAINE
Select city
Війна, яка по суті є антонімом життя, навчила нас жити, а не проживати його.ʼ
«Можна я просто посиджу?» – моновистава, в якій п’ять різних героїнь проходять шлях переродження. Всі жінки, яких у виставі грає Олена Кравець, приходять до особистих змін не стільки через війну, скільки через усвідомлення цінності життя — його неповторності та унікальності.
Проживаючи кризи й складні часи, кожна «змінює оптику» свого погляду на світ і себе, усвідомлює власний шлях, вік, силу, жіночність, шукає нові дороги, іде за серцем і потроху починає розправляти крила, які набули такої сили, що стали опорою…
Героїні моновистави ніби запрошують глядача впізнати себе в своїх історіях, почути власні запитання і, можливо, знайти відповіді.
Хтось визнає правду, на яку раніше «заплющував очі», і нарешті говорить з собою чесно. Хтось починає усе з нуля, відкинувши ілюзії та відновивши контакт з собою.
Кожна з пʼяти історій робить виставу терапевтичною та життєстверджуючою.
Авторка ідеї та виконавиця головної ролі — Олена Кравець.
Режисерка — Олена Коляденко.
Війна, яка по суті є антонімом життя, навчила нас жити, а не проживати його.ʼ
«Можна я просто посиджу?» – моновистава, в якій п’ять різних героїнь проходять шлях переродження. Всі жінки, яких у виставі грає Олена Кравець, приходять до особистих змін не стільки через війну, скільки через усвідомлення цінності життя — його неповторності та унікальності.
Проживаючи кризи й складні часи, кожна «змінює оптику» свого погляду на світ і себе, усвідомлює власний шлях, вік, силу, жіночність, шукає нові дороги, іде за серцем і потроху починає розправляти крила, які набули такої сили, що стали опорою…
Героїні моновистави ніби запрошують глядача впізнати себе в своїх історіях, почути власні запитання і, можливо, знайти відповіді.
Хтось визнає правду, на яку раніше «заплющував очі», і нарешті говорить з собою чесно. Хтось починає усе з нуля, відкинувши ілюзії та відновивши контакт з собою.
Кожна з пʼяти історій робить виставу терапевтичною та життєстверджуючою.
Авторка ідеї та виконавиця головної ролі — Олена Кравець.
Режисерка — Олена Коляденко.
Війна, яка по суті є антонімом життя, навчила нас жити, а не проживати його.ʼ
«Можна я просто посиджу?» – моновистава, в якій п’ять різних героїнь проходять шлях переродження. Всі жінки, яких у виставі грає Олена Кравець, приходять до особистих змін не стільки через війну, скільки через усвідомлення цінності життя — його неповторності та унікальності.
Проживаючи кризи й складні часи, кожна «змінює оптику» свого погляду на світ і себе, усвідомлює власний шлях, вік, силу, жіночність, шукає нові дороги, іде за серцем і потроху починає розправляти крила, які набули такої сили, що стали опорою…
Героїні моновистави ніби запрошують глядача впізнати себе в своїх історіях, почути власні запитання і, можливо, знайти відповіді.
Хтось визнає правду, на яку раніше «заплющував очі», і нарешті говорить з собою чесно. Хтось починає усе з нуля, відкинувши ілюзії та відновивши контакт з собою.
Кожна з пʼяти історій робить виставу терапевтичною та життєстверджуючою.
Авторка ідеї та виконавиця головної ролі — Олена Кравець.
Режисерка — Олена Коляденко.
Війна, яка по суті є антонімом життя, навчила нас жити, а не проживати його.ʼ
«Можна я просто посиджу?» – моновистава, в якій п’ять різних героїнь проходять шлях переродження. Всі жінки, яких у виставі грає Олена Кравець, приходять до особистих змін не стільки через війну, скільки через усвідомлення цінності життя — його неповторності та унікальності.
Проживаючи кризи й складні часи, кожна «змінює оптику» свого погляду на світ і себе, усвідомлює власний шлях, вік, силу, жіночність, шукає нові дороги, іде за серцем і потроху починає розправляти крила, які набули такої сили, що стали опорою…
Героїні моновистави ніби запрошують глядача впізнати себе в своїх історіях, почути власні запитання і, можливо, знайти відповіді.
Хтось визнає правду, на яку раніше «заплющував очі», і нарешті говорить з собою чесно. Хтось починає усе з нуля, відкинувши ілюзії та відновивши контакт з собою.
Кожна з пʼяти історій робить виставу терапевтичною та життєстверджуючою.
Авторка ідеї та виконавиця головної ролі — Олена Кравець.
Режисерка — Олена Коляденко.