Про подiю
Про що говоритимемо
Українське кіно стрімко розвивається у масовому та авторському напрямках. Якщо раніше головною претензією до українських фільмів була неприродність української мови, то сьогодні стрічки «Памфір» та «Люксембург, Люксембург» показують різноманітність діалектів та суржику. Під час дискусії обговоримо з українськими акторами мовне питання в кіно, як вони реагують на суржик в кадрі та в чому різниця між літературною та нелітературною українською, про яку часто згадують глядачі.
Ще одна особливість вітчизняного кіно — робота непрофесійних акторів, які грають у фільмах «Плем’я», «Атлантида», «Бачення метелика» та інших. Завдяки зовнішності та професійним навичкам, які важливі для їхніх персонажів, вони створюють образи, невідмінні від колег-акторів. Поговоримо з Ритою Бурковською та Андрієм Лідаговським про те, як вони почуваються в кадрі поряд з дебютантами, хто кому допомагає та чому до послуг непрофесіоналів досі звертаються кастинг-директори.
Також подискутуємо про роботу в умовах війни, досвід кінофестивалів, зокрема Каннського, а також акторську репутацію та інститут зірок в Україні.
До головної ролі у «Моїх думках тихих» Андрій Лідаговський грав у попередньому фільмі Антоніо Лукіча «У Манчестері йшов дощ». Його можна побачити й в камео серіалу «Секс, Інста і ZNO» та трагікомедії «Люксембург, Люксембург». Андрій також працював художником-постановником над серіалом «Екстрасенс» та короткометражним фільмом «Мажорка».
Маргарита Бурковська зіграла зґвалтовану в російському полоні українку-аеророзвідницю, яка після визволення намагається повернутися до нормального життя. Після прем’єри у Каннах її роль назвали «магнетичною», «позбавленою драматизму і тому ще драматичнішою» і такою, що «тонко передає стан стійкої, незламної жінки, яка пройшла через незлічені випробування». Вона також з’являється в одній з ролей у фільмі «Парфенон» литовського режисера Мантаса Кведаравічюса. Крім знімань у кіно, Рита працює фіксеркою й організовує інтерв’ю з військовими та волонтерами.
Усі кошти із продажу квитків ідуть у фонд МОТ, мета якого — відновлення культурних інституцій, що постраждали внаслідок російської агресії (докладніше тут).
Кількість місць обмежена.
Схожі події