24-pay-mark Created with Sketch.

Вечір поезії Ліни Костенко - при свічках

Мудрі та актуальні рядки творів Ліни Костенко, відомі гості та друзі поетеси, чарівний музичний супровід та мрійливі вогники свічок – усе це чекає на вас на Поетичному вечорі до дня народження видатної українки.

Поетичний вечір при свічках до дня народження Ліни Костенко в Києві відбудеться 30 червня 2025 року о 19:00 в МЦКМ (Жовтневий палац).

Чому варто піти на Вечір поезії Ліни Костенко при свічках в Києві?

  1. Урочиста подія з нагоди 95-річного ювілею легендарної поетеси.
  2. Яскрава програма вечора за участю відомих українців.
  3. Унікальна нагода відчути себе частиною безмежного творчого світу Ліни Костенко.

Поетичний вечір при свічках до дня народження Ліни Костенко в Києві

Запрошуємо вас на особливу зустріч при свічках, присвячену дню народження видатної українки Ліни Костенко. Ліна Василівна має багатюще творче надбання та почесні відзнаки, серед яких Шевченківська премія, Премія Антоновичів, Орден Почесного легіону. Письменниця номінувалася на Нобелівську премію з літератури та у 2005 році відмовилася приймати звання Героя України, аргументувавши це тим, що митцеві для спілкування з народом потрібне тільки Слово…

Творчість, що вчить думати, закликає діяти та дарує крила

На поетичному вечорі прозвучать поезії та фрагменти з творів Ліни Костенко, які стали частиною нас, нашого життя, символом української ідентичності. Глибока та водночас близька і зрозуміла кожному творчість у красивому музичному супроводі створить неймовірну ауру в залі. В гості до Ліни Василівни цього вечора завітають відомі діячі культури, науки, мистецтва. Вони поділяться своїм досвідом знайомства з роботами мисткині та продемонструють всеосяжність слова геніальної Ліни Костенко. Чекаємо на вас!

Євген Нищук

Олексій Гнатковський

Олексій Вертинський

Тарас Жирко

Сергій Калантай

Олексій Богданович

Лариса Руснак

Анатолій Гнатюк

Лесь Задніпровський

Андрій Ісаєнко

Наталя Доля

Тамара Яценко

Михайло Кукуюк

Олександр Рудинський

Тетяна Жирко-Олексенко

Марія Матіос Василь

Шкляр Оксана Пахльовська

Де купити квитки на Вечір поезії Ліни Костенко при свічках в Києві?

Обрати зручні місця в залі та одразу замовити квитки можна онлайн на сайті Concert.ua.

Артисти

Анатолій Гнатюк

Сценічна біографія.

  • Народився: 12 червня 1964 року в селі Немирівка, Хмельницька область.

Освіта:

  • Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (1985, курс Валентини Зимньої).

Театральна кар’єра:

  • З 1985 року — актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Телебачення:

  • Протягом 16 років був ведучим телешоу «Лото-Забава».

Музична діяльність:

  • Виступає як співак, має власний YouTube-канал з музичними відео.

Нагороди та відзнаки.

  • Заслужений артист України (2004).
  • Народний артист України (2015).
  • Орден «За заслуги» III ступеня (2024).

Особисте життя.

  • Дружина: Олена Чередніченко.
Андрій Ісаєнко

Сценічна біографія

     
  • Народився: 22 липня 1986 року в Запоріжжі, Україна.

Освіта:

     
  • У 2008 році закінчив факультет театрального мистецтва Запорізького національного університету (майстерня Геннадія Фортуса).

Кар’єра:

     
  • Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 2008): Актор.
  •  
  • Дикий театр (з 2021): Співпраця як актор.

Вистави:

     
  • «Король Лір» — роль Кента.
  •  
  • «Отелло» — роль Отелло.
  •  
  • «Самотній Захід» — роль Отця Велша.
  •  
  • «Хлібне перемир’я» — роль Антона.
  •  
  • «Близькість» — роль Дана.
  •  
  • «Погані дороги» — роль Стаса.
  •  
  • «Ідеальна пара» — роль Робера.

Нагороди та відзнаки

     
  • Заслужений артист України (2021): Визнання за значний внесок у розвиток театрального мистецтва.
Лариса Руснак
Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (курс М. Карасьова). Працювала в театрі «Золоті ворота», в театрі «Dimitri» (Швейцарія). Акторка Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Ведуча програм українського телебачення.
Лесь Задніпровський

Сценічна біографія.

  • Народився: 12 червня 1953 року, Київ, Україна.
  • Освіта: Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (1975, курс Анатолія Скибенка). • Театральна кар’єра:
  • 1975–1980: актор Театру ім. Лесі Українки.
  • З 1980 року: провідний актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Кінороботи: знявся у понад 60 фільмах, серед яких: «Овід», «Кармелюк», «Іван Сила», «Одинадцять дітей з Моршина».

Дубляж: озвучив понад 40 фільмів, зокрема: «Леон Кілер»,«Гаррі Поттер», «Турист», «Тачки-2», «Пірати Карибського моря».

Нагороди та відзнаки.

  • Народний артист України (1998).
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня.
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ступеня.

Особисте життя.

  • Батьки: Михайло Задніпровський та Юлія Ткаченко — обидва народні артисти України.
  • Дружина: актриса Зоя Сивач.
  • Діти: Син Назар — актор театру та кіно.
  • Донька Дарина — від другого шлюбу.
  • Пасербиця Анна — донька дружини Наталії від попередніх стосунків.
  • Онук: Тимур — грає дитячі ролі в театрі ім. Івана Франка.
Марія Матіос

Сценічна біографія:

  • Народилася: 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецька область, у гуцульській родині.
  • Освіта: Філологічний факультет Чернівецького державного університету (1982).

Творчий шлях:

  • Перші вірші надрукувала у 15 років.
  • Дебют у прозі — новела «Юр’яна і Довгопол» (1992).
  • Авторка понад 20 книг, серед яких:
  • «Солодка Даруся» (2004)
  • «Нація» (2001)
  • «Майже ніколи не навпаки» (2007)
  • «Москалиця» (2008)
  • «Щоденник страченої» (2005)

Її твори перекладено японською, китайською, польською, сербською, хорватською, білоруською, російською та румунською мовами.

Нагороди та відзнаки:

  • Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся».
  • Переможниця конкурсу «Коронація слова» (2007).
  • Переможниця премії «Книга року BBC» (2008).
  • Заслужений працівник культури України (2008).
  • Орден княгині Ольги III ступеня (2015).

Громадська діяльність:

  • Народна депутатка України VII скликання (партія УДАР) та VIII скликання (БПП).
  • Активна учасниця культурного та політичного життя країни.
Михайло Кукуюк

Сценічна біографія

     
  • Народився: 11 травня в м. Житомир.
  •  
  • Освіта: У 1995 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Миколи Рушковського).
  •  
  • Кар’єра: Працював у Київському театрі юного глядача та Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
  •  
  • Театр імені Івана Франка: В трупі з 2019 року.

Нагороди

     
  • Заслужений артист України (2024)
Наталя Доля

Сценічна біографія

     
  • Народилася: 26 липня 1974 року в Києві, Україна.

Освіта:

     
  • У 1995 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Миколи Рушковського).

Кар’єра:

     
  • Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки (з 1995): Акторка.

Ролі в театрі:

     
  • Марія в «Школі скандалу» Річарда Шерідана
  •  
  • Олена Миколаївна в «Ревнощах» Миколи Арцибашева
  •  
  • Юлія в «Справжньому чоловіку на початку тисячоліття…» Танкреда Дорста
  •  
  • Донна Анна в «Камінному господарі» Лесі Українки
  •  
  • Ліка в «Насмішкуватому моєму щасті» Леоніда Малюгіна
  •  
  • Анна в «Заповіті незайманого бабія» Анатолія Крима
  •  
  • Коралія в «Загнаному коні» Фредеріка Саґана

Ролі в кіно:

     
  • Б’янка в «Геть сором!» Олександра Муратова (1994)
  •  
  • Імеда в «Сьомому кільці чаклунки» (1999)
  •  
  • Головна роль у «Украденому щасті» (2005), екранізації п’єси Івана Франка
  •  
  • Також знімалась у «Міфі про ідеального чоловіка», «Жазі екстриму», «Про любов», «Осінніх турботах» та інших

Нагороди та відзнаки

     
  • Заслужена артистка України (2003): Визнання за значний внесок у розвиток театрального мистецтва.
  •  
  • Народна артистка України (2011): Найвища державна нагорода за видатні досягнення в мистецтві.

Особисте життя

     
  • Місце народження: Місто Аксай, Казахстан (за іншими даними — Київ, Україна).
  •  
  • Сім’я: Батько був офіцером, мати працювала економістом.
  •  
  • Хобі в дитинстві: Займалася плаванням та грою в ручний м’яч.
  •  
  • Мрія в дитинстві: Завжди прагнула стати актрисою, граючи сцени з улюблених фільмів перед дзеркалом.
Олександр Рудинський
Олександр Рудинський

Олександр Сергійович Рудинський

Дата народження – 23 липня 1996 року

Місто – Миколаїв (Україна)

Діяльність – актор театру і кіно

Становлення артиста

Олександр Рудинський – український актор театру та кіно, заслужений артист України. Майбутня зірка великої сцени народився в місті Миколаїв. Дитинство Олександра було активним та насиченим різними подіями. Актор згадував, що перш за все навчився в юні роки самостійності, оскільки з 12-річного віку працював і прагнув бути матеріально незалежним від батьків.

Майбутній актор навчався у творчій школі. Тож почав цікавитися акторською майстерністю та світом культури. Паралельно займався бальними танцями та змішаним бойовим мистецтвом. Вже у 5 класі хлопець зрозумів, що творчість – його покликання. Та успіху й популярності передувало чимало неприємних моментів. Якось, розповідає актор, він із друзями «відзначився» у доволі неприємній історії. Це було не вперше. Тож у підсумку Сашка навіть вигнали зі школи після 8-го класу.

Олександр користувався авторитетом лідера серед однокласників та був справжньою зіркою школи. Тож учні навіть зібрали підписи на підтримку хлопця. Але спроби повернути Сашка до закладу були невдалими. Довелося завершити навчання в ліцеї.

Акторську майстерність Олександр Рудинський почав вивчати ще в Миколаєві, займаючись у студії при театрі. Отримував ролі у невеликих виставах. А у віці 18 років переїхав до столиці та вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.

Творчий шлях

Театральний дебют Олександра Рудинського відбувся ще в університетські роки. Першою театральною роботою для актора стала вистава «Дванадцята ніч» у постановці Дмитра Богомазова та Андрія Самініна. Спектакль відбувся на сцені Театру на Лівому березі Дніпра. Першим кроком до визнання серед шанувальників кіно стала участь у фільмі «День Незалежності. Родина Бунь» режисерки Юлії Павлової. За жанром це була драма. А сюжет фільму базувався на реальних подіях часів Другої світової війни. Прем’єра стрічки відбулася у 2016 році.

Після завершення навчання у 2018 році Олександр Рудинський приєднався до творчої групи Національного драматичного театру імені Івана Франка. В той же час продовжує шлях до визнання в індустрії кіно. Однією з перших помітних кіноробіт актора стала роль у фільмі «11 дітей з Моршина», знятому режисером Аркадієм Непиталюком. Талант і харизма Рудинського підкорили не лише шанувальників жанру, але й привернули увагу продюсерів.

У 2019 році Олександр виконав головну роль (зіграв Ніка Маслова) в телесеріалі «Перші ластівки» на «Новому каналі». Після виходу серіалу Рудинський став упізнаваним: виконавця яскравої ролі почали зупиняти на вулицях, фотографувати. А шанувальники почали частіше відвідувати театр, де грав актор.

Професійний розвиток

Успіх на екрані розширив аудиторію відданих фанатів. У 2020 році Рудинський знову з'явився на телеекранах у головній ролі. Зіграв Льошу Сметаніна у продовженні серіалу під назвою «Перші ластівки: Залежні». Після завершення зйомок Олександр повернувся до театральної сцени. Утім, уже у 2021 році актор знявся у фільмі «Носоріг» режисера Олега Сенцова, де виконав роль Рудого. Стрічка була представлена на низці міжнародних фестивалів. А в Стокгольмі робота отримала нагороду як найкращий художній фільм.

Після визнання на світовому рівні Олександр Рудинський отримав роль у великому американському проєкті. Актор зіграв одноокого бандита у трьох епізодах серіалу Decameron на Netflix. Згодом успішно пройшов кастинг у серіал в жанрі шпигунського трилера – The Agency Джорджа Клуні. Рудинський виконав роль українського військового та працював разом із зірками кіно – Майклом Фасбендером, Річардом Гіром та Джефрі Райтом.

У лютому 2025 року короткометражний фільм про війну в Україні «Камінь, ножиці, папір» британського режисера Франца Бьома отримав найпрестижнішу британську кінопремію BAFTA. Олександр Рудинський зіграв у фільмі одну з головних ролей. Нагороду актор присвятив товаришу і актору Євгену Світличному, який загинув на війні.

Вистави та ролі Олександра Рудинського у складі колективу Театрі імені Івана Франка:

  • «Тартюф» (Даміс, син Оргона);
  • «Загнаний кінь» (Бертрам Честерфілд);
  • «Калігула» (Калігула);
  • «Украдене щастя» (Парубок);
  • «Макбет» (Макбет);
  • «Кайдашева сім'я» (Карп);
  • «Пер Гюнт» (Виродок, син Пера Гюнта);
  • «Марія Стюарт» (Мортімер);
  • «Співай, Лоло, співай!» (Фон Ерцум, гімназист) та інші.

Соціальна активність

Актор активно підтримує співвітчизників під час війни та намагається привертати увагу світової спільноти до подій в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Рудинський взяв участь у проєктах, що піднімають воєнну тему. Це фільмі «Лишайся онлайн» та епізоді серіалу «Перші дні». Артист також закликає суспільство донатити на потреби наших захисників. У лавах ЗСУ служать друзі, одногрупники та колеги актора. Серед них – Макс Девізоров, кінорежисер Олег Сенцов. За словами Рудинського, дуже багато знайомих захищають країну. І він щиро їх поважає, адже ці люди є справжніми авторитетами для всіх.

Нагороди та відзнаки:

  • III медійна театральна премія «Дзеркало сцени-2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року);
  • Міжнародна театральна премія Академії драми Китаю («Найкращий дебют» за виставу «Коріолан»);
  • звання «Заслужений артист України» (2025).

Цікаві факти про актора:

  • у дитинстві усі звертали увагу на яскравий, рудий колір волосся Олександра. Саме тому в будь-яких проблемних ситуаціях з-поміж інших учасників виділявся саме Сашко;
  • Олександр Рудинський хотів би у майбутньому отримати «Оскар» та зі сцени проголосити «Слава Україні!»;
  • під час зйомок у фільмі «Камінь, ножиці, папір» актор їв лише один раз на день і схуднув на 6 кілограмів;
  • своїм вчителем і гуру Рудинський називає актора і педагога Андрія Самініна.
Олексій Вертинський

Сценічна біографія

  • Народився: 2 січня 1956 року в Сумах, Україна.
  • Освіта: У 1980 році закінчив Московське естрадно-циркове училище за спеціальністю «артист розмовного жанру».

Театральна кар’єра

  • Після служби в армії працював у театрах Новосибірська та Владивостока.
  • Згодом приєднався до київського театру «Метрополітен Хол».

Кінороботи

Знявся у понад 40 фільмах та серіалах, серед яких:

  • «Свої діти» (2007)
  • «Історія одного кохання»
  • «Повернення Мухтара»

Телебачення

  • Вів шоу «На 10 років молодші» на телеканалі «Україна».

Нагороди та відзнаки

  • Народний артист України.

Особисте життя

  • Був одружений з Тетяною, яка, на жаль, померла.
  • Має доньку та онуку.
Олексій Гнатковський
Олексій Гнатковський

Гнатковський Олексій Іванович

Дата народження – 9 листопада 1985 року

Місто – Івано-Франківськ (Україна)

Діяльність – режисер, актор

Становлення артиста

Олексій Гнатковський – український режисер, актор театру та кіно, володар звання заслуженого та народного артиста України. Першою спеціальністю, яку для себе обрав майбутня зірка сцени, була політологія. У 2008 році Олексій закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Та ще під час навчання у політолога за освітою розкрився акторський талант. І у 2004 році студента взяли на роботу до театру – в балет та допоміжний склад. Сам Олексій самокритично говорив, що його завданням було «посміхатися на сцені». Але поступово довіра режисерів міцнішала та молодий артист почав отримувати перші ролі. І після закінчення Інституту мистецтв ПНУ імені Василя Стефаника Олексій Гнатковський офіційно був запрошений до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Потяг до творчості у акторові розвивали авторитетні вчителі, серед яких Олексій виокремлює Ростислава Держипільсьского (директор та керівник драмтеатру ім. І. Франка, відомий новаторською режисурою), Наталку Половинку (акторка, співачка і педагогиня), Олеся Саніна (актор, оператор, кінорежисер). Це імена майстрів, які навчили майбутнього митця цінувати освіту і культуру. Адже, на переконання Олексія Гнатковського, істинним є твердження: «Талант – лише п’ять відсотків успіху. Решту досягають працею». А харизма, стиль, вміння триматися перед аудиторією, співпраця з іншими членами колективу та інші чесноти – не приведуть до широкого визнання без наполегливої роботи.

Олексій Гнатковський визнає, що інколи самородкам вдається прокласти шлях до сердець шанувальників та реалізуватися без освіти. Проте це – поодинокі випадки. І брати з них приклад не варто. Олексій свідомо обрав акторську кар’єру, хоча і досі інколи запитує себе, чи правильно вчинив. Адже акторство – це велика відповідальність та жертовність, готовність дограти роль і завершити виставу за будь-яких обставин.

Творчий шлях

З 2008 року Олексій Гнатковський – актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Кожна поява артиста на сцені – буря емоцій у залі. І хоча зірка сучасного українського театру обрав для себе драматичний жанр, його вміння перевтілюватися та розкривати різні образи – беззаперечне. І овації публіки на спектаклях за участю митця можна порівняти за своєю силою з реакцією фанатів під час концерту улюбленого гурту на музичному фестивалі. Та справжня всеукраїнська популярність прийшла до провідного актора франківського театру завдяки першій роботі в кінематографі.

Широке визнання Олексію Гнатковському принесла роль брата ватажка опришків – Івана – в історичному фільмі режисера Олеся Саніна «Довбуш». Знакова фраза Івана «То є мої гори. Я тут ґазда!» отримала статус крилатої ще до виходу стрічки. Однією з неймовірно популярних вистав за участю Олексія Гнатковського є робота «Як виростити чоловіка в домашніх умовах», де грає заслужена артистка України Ірма Вітовська. Гнатковський також був залучений до зйомок нового сезону серіалу «Кава з кардамоном» та у фільмі «Як українці українською заговорили» в якості оповідача. Дебют Гнатковського-режисера відбувся у 2017 році з постановкою «На Західному фронті без змін» за знаменитим романом Ремарка.

Соціальна активність

Сцену театру та зйомки в кіно актор поєднує з різними соціальним проєктами. Сьогодні це переважно волонтерська діяльність, направлена на підтримку Збройних Сил України. Спільно з дружиною Ольгою Олексій заснував благодійний фонд Ukraine-foundation.org, метою якого є всебічна допомога нашим захисникам та захисницям, а також внутрішньо переміщеним особам. Велике значення актор надає спілкуванню з молоддю: проводить зустрічі з активними представниками нового покоління українців, підтримує творчі ініціативи. Благодійні виступи відбуваються за кордоном. Так у Канаді було проведено турне з виставою «Як виростити чоловіка в домашніх умовах». Творчий колектив привіз із собою особливі лоти, кошти від яких направили на благодійність.

Нагороди та відзнаки:

  • премія імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва за кращу режисерську роботу (драма «На Західному фронті без змін») – 2019-й рік;
  • премія Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» за найкращу пошуково-експериментальну виставу (комедія Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що собі хочете» у сучасній обробці) – 2020-й рік;
  • премія Національної спілки театральних діячів України імені Мар'яна Крушельницького (за ролі Івана Синиці («Гуцулка Ксеня»), Гамлета (HAMLET), Еней («Енеїда»), брата Лоренцо (Romeo&Juliet) – 2021-й рік;
  • премія «Чорний лотос» (за головну чоловічу роль (Іван Довбуш) у фільмі «Довбуш») – 2024-й рік;
  • премія «Золотий ліфон» в номінації «Найсексуальніший український актор» – 2024-й рік.

Найвідоміші театральні роботи:

  • «Солодка Даруся» (майор Дідушенко);
  • «Занадто одружений таксист» (Джон Сміт);
  • «Ромео і Джульєтта» (Меркуціо);
  • «Гуцулка Ксеня» (Іван Синиця);
  • «Оскар і рожева пані» (Лікар Дюссельдорф);
  • «Слава героям» (Остап Ількович);
  • «Гуцульське весілє» (Віщун) та інші.
Сергій Калантай

Сценічна біографія:

  • Народився: 31 травня 1964 року, Київ, Україна.

Освіта:

  • Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (1985, курс Валентини Зимньої).

Театральна кар’єра:

  • 1985–1992: актор Театру на Подолі.
  • З 1996 року: співпраця з мюнхенськими театрами «Fisch und Plastik» та «Viel Lärm um Nichts».
  • З 2016 року: актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Викладацька діяльність:

  • 1997–1999: викладач акторської майстерності в театральній школі «Otto Falkenberg Schule» (Мюнхен).
  • З 2000 року: викладач у театральній школі «Athanor Akademie» (Бурггаузен).
  • З 2022 року: веде акторський курс на кінофакультеті КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого.

Кінороботи: знявся у понад 20 фільмах та телепроєктах у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Україні.

Нагороди та відзнаки:

  • Народний артист України (2024).
  • Заслужений артист України (2019).
  • Лауреат Республіканського конкурсу артистів естради (1991, Ужгород).
  • Премія за найкращу акторську роботу на театральному фестивалі «Золотий Лев» (1991, Львів, вистава «Вертеп»).
Тамара Яценко

Сценічна біографія

Народилася: 19 серпня 1955 року в селі Горенка, Київська область, Україна.

Освіта

  1. У 1975 році закінчила театральну студію при Українському академічному драматичному театрі імені Івана Франка (майстерня Поліни Нятко та Петра Сергієнка).
  2. У 1990 році завершила навчання в Російській академії театрального мистецтва (майстерня Давида Лівнєва).

Кар’єра

Київський національний академічний Молодий театр (з 1979): Акторка, прима театру.

Ролі в театрі:

  1. Прося Прокопівна в «За двома зайцями» Михайла Старицького.
  2. Мадам Олександра в «Голубці».
  3. Катерина в «Сватанні на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка.

Ролі в кіно:

  1. «Трест, що луснув» (1981).
  2. «Мина Мазайло» (1991).
  3. «Народний Малахій» (1991).
  4. «Іван та кобила» (1992).
  5. «Донбас» (2018).

Телебачення:

  1. «Весела хата».
  2. «Шоу довгоносиків».

Нагороди та відзнаки

  1. Народна артистка України (1993): Визнання за видатні досягнення в театральному мистецтві.
  2. Премія «Київська пектораль» (2008): За найкращу роль другого плану (мадам Олександра в «Голубці»).

Особисте життя

  1. Батько: Олександр Яценко, професійний гармоніст.
  2. Брат: Володимир Яценко, працівник заводу.
  3. Чоловік: Олег Коваленко, актор.
Тарас Жирко

Сценічна біографія

     
  • Народився: 31 січня 1961 року у Львові, Україна.
  •  
  • Освіта: У 1985 році закінчив Київський державний інститут театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (курс Валентини Зимньої).

Кар’єра:

     
  • Львівський театр юного глядача (1985–1986): Початок акторської діяльності.
  •  
  • Служба в армії (1986–1987): Перерва в професійній діяльності.
  •  
  • Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (1988–2004): Актор.
  •  
  • Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (з 2004): Актор.
  •  
  • Режисерська діяльність: У 2016 році отримав диплом режисера в Майстерні Народних Артистів України О.Кужельного та І.Славінського у КНУТКіТ Карпенка-Карого.

Вистави як режисер:

     
  • «Момент кохання»
  •  
  • «Наталка Полтавка»
  •  
  • «Три товариші»
  •  
  • «Авантюрист»
  •  
  • «Невеличка драма»

Нагороди та відзнаки

     
  • Заслужений артист України (2002): Визнання за значний внесок у розвиток театрального мистецтва.
  •  
  • Народний артист України (2018): Найвища державна нагорода за видатні досягнення в мистецтві.
  •  
  • Лауреат премії імені Івана Котляревського (1995): Відзначення за вагомі досягнення в театральному мистецтві.

Особисте життя

     
  • Дружина: Тетяна Олексенко-Жирко.
  •  
  • Діти: Володимир-Іван Жирко та Анна-Марія Жирко.
Тетяна Олексенко - Жирко

Сценічна біографія

     
  • Народилася: 19 січня 1971 року в Києві, Україна.

Освіта:

     
  • У 1992 році закінчила акторське відділення Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (курс Бориса Ставицького).

Кар’єра:

     
  • Молодий театр (1992–1995): Працювала акторкою.
  •  
  • Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (з 1995): Акторка.

Репертуар:

     
  • Фрау Залевські в «Три товариші»
  •  
  • Ніна Іволгіна в «Ідіот»
  •  
  • Дуенья Роксани, Мати Маргарита в «Сірано де Бержерак»
  •  
  • Графиня Понімірська в «Авантюра Никодима Дизми»

Нагороди та відзнаки

     
  • Заслужена артистка України (2008): Визнання за значний внесок у розвиток театрального мистецтва.

Особисте життя

     
  • Батько: Степан Олексенко (1904–1976), політичний діяч, один з організаторів партизанського руху в СРСР.
  •  
  • Брат: Степан Олексенко (1941–2006), народний артист СРСР.
  •  
  • Чоловік: Тарас Жирко (нар. 1961), народний артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Євген Нищук

Сценічна біографія:

  • Народився: 29 грудня 1972 року, Івано-Франківськ.
  • Освіта: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Валентини Зимньої).

Театральна кар’єра:

  • 1995–2014: актор театру «Сузір’я».
  • 2015 року: актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
  • З квітня 2024 року: генеральний директор-художній керівник театру ім. Івана Франка.

Кінороботи: «Залізна сотня», «Братство», «Владика Андрій», «Диво», «Тайний щоденник Симона Петлюри» та інші.

Громадська діяльність:

  • «Голос Майдану»: ведучий сцен Помаранчевої революції (2004) та Євромайдану (2013–2014).
  • Міністр культури України:
  • 2014 рік (уряд Арсенія Яценюка).
  • 2016–2019 роки (уряд Володимира Гройсмана).

Звання та нагороди:

  • Заслужений артист України (2005).
  • Народний артист України (2015).
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2019).

Інші заходи за участю артистів

Про що мовчать чоловіки 14 травня, ср Львів, Палац культури залізничників «Рокс» Як виростити чоловіка в домашніх умовах 17 травня, сб Київ, Театр "Особистості"
Вечір поезії Ліни Костенко - при свічках Взяти квитки від 490.00 ₴