роздІловІ

Чому варто піти на "розділові"?

1. Послухати/відчути нову мову, над створенням якої працюють “роздІловІ” — поєднання тексту,звуку, візуалізації та цифрових технологій
2. Першими почути і побачити нову версію проекту
3. Як писалося в одній з рецензій — ми усі приходимо на “роздІловІ” за любов’ю

На рівні підсвідомого — на рівні звуків, почуттів і дотиків — в “роздІлових” йдеться про любов ініжність, війну, забуття й смерть, воскресіння в спогадах, сміх і тишу, і знову — про любов і ніжність.

“роздІловІ” поєднують поезію (Сергій Жадан), музику (Олексій Ворсоба, акордеон) та візуалізацію (Оля Михайлюк, і саме їй належить ідея цього інтермедіального твору). Нещодавно виник новий вимір “роздІлових” — у проект увійшли польський музикант Томаш Сікора (саксофон, саундбокс), відомий українській аудиторії по співпраці з Юрієм Андруховичем, і VJ Сергій Пілявець.

Під час виступів живими є не лише голос і музика, візуальна частина теж створюється наживо й зображення транслюється на екран. Між виступами “роздІловІ” продовжують існувати у віртуальному вимірі.

Женя Олійник / TEATRE
Це радше акт, аніж вистава або читання. Акт відчуття — повне занурення у щільний темний простір чужого серця, кожен порух якого — радісний чи відчайдушний — сполохує, наче зграйку птахів, найважливіші спогади і найпотаємніші мрії. При цьому «роздІловІ», як це не парадоксально, — надзвичайно лаконічна річ, і тому — вкрай пронизлива.

Ігор Панасов / CULTPROSTIR
“роздІловІ” — про могутність вакууму, який нерідко є середовищем існування людей, гарантом їх невидимої одиночної камери. Про всесилля любові, яка здатна цей вакуум заповнити, деактивувати, перетворити в моторошний сон-спогад. про те, як страшно жити, але дуже хочеться. “роздІловІ” вимагають об'єму, оскільки це постановка, яка малює простір варіантів реальності. І це велика радість, що проект такої тонкості й глибини знаходиться за межами андеграунду.