Гамлет

"Чуже життя граю, як свое, і стало бути, свое граю, як чуже"

Прем'єра відбулася 11 вересня 2016 року.

На сьогоднішній день в світі існує чимало всіляких версій про те, хто насправді писав безсмертні сонети і п'єси, ховаючись під псевдонімом Вільям Шекспір. Версії, що під цим ім'ям писала жінка або коронована особа і стали основою режисерського вирішення спектаклю «Гамлет» в Театрі КХАТ. Таким чином, він побудований на скороченому варіанті п'єси «Гамлет» в різних перекладах і сонетах Вільяма Шекспіра. Небачене досі прочитання класичного шедевра світової драматургії грунтується не тільки на невгамовній творчій фантазії, але і на історичній достовірності.

Історії відомі факти, коли королівської подружжю для збереження влади в руках династії за часів суворого середньовіччя, при народженні дитини жіночої статі доводилося ростити дівчинку, як хлопчика, і представляти її всім, як принца, щоб вона могла успадкувати корону.

Епіграф до вистави набуває особливого змісту в контексті нового бачення сюжету. З одного боку - це про акторів, а з іншого про те, як ставши жертвою політичних інтриг, світла обдарована особистість змушена все життя грати чужу роль і проживати не своє долю. Як низько ми можемо впасти і як високо піднятися в боротьбі зі злом, яке знаходиться в нас самих, чи є така таємниця, яку можна приховати від всіх, чи можна обдурити Всевидяче Око, бути чи не бути, якою буває любов, що таке справжня дружба і День Радості, що станеться з нами після смерті - на всі ці питання автори вистави пропонують свої відповіді.

У кхатовській інтерпретації спектакль «Гамлет» - це дуже-дуже світла повість про тлінність матеріального світу і про безсмертя нашої душі, творчості і всього доброго, що ми залишаємо на цій землі. Смішне і містичне, детективне і філософське акторську світовідчуття, цитата з центрального монологу головного героя в сучасному перекладі визначили жанр постановки - посміховисько. Світлої пам'яті поета і кіносценариста Олега Ремпінского присвячений цей спектакль. «Я хочу, щоб на моїх похоронах всі сміялися і раділи!» - сказав він колись.