Та сама «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка на яку не можливо встигнути купити квиток!
«Конотопська відьма», та сама театральна постанова, яка викликала резонанс в Україні та у світовій спільності. Вистава, поставлена в Києві у 2023 році, вже в часи війни в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, режисером Іваном Уривським, в основі якої класика української літератури.
«Конотопська відьма» поєднує елементи українського фольклору та містики з сучасними гостросоціальними та політичними питаннями. Вистава ставить під сумнів традиційні стереотипи про відьом, зауважуючи на темах жіночої сили та незалежності. Вона також звертається до страхів і забобон, до історичного переслідування та пригнічення жінок, зокрема в контексті громадських і соціальних норм.
Режисер вистави обрав інноваційний підхід, поєднуючи автентичні українські традиції з сучасними театральними методами та стилями. Постанова використовує мінімалістичну сценографію, де кожен елемент декорацій має особливе символічне значення, а сценічний простір абсолютно заповнюється акторською грою, освітленням та звуковими ефектами – що цілковито захоплюють глядача.
«Для мене головною темою став вибір між двох сил – Світла і Темряви.
Це у глобальному розумінні, але цей вибір може бути набагато об’ємніший і різноманітніший. У повісті присутні історія кохання і відчуття неминучої війни. І ще багато різних підтем, які є суголосними із нашими проблемами. У творі закладено чимало сенсів політичних, життєвих, духовних…
Людина без Віри перестає бути Людиною, перетворюючись на пішака, який не здатен ані змінити власне життя, ані протидіяти тому, що відбувається навколо. А ще дуже цікаво і глибоко Г. Квіткою-Основ’яненком розкрита тема катаклізмів, що відбуваються в природі – посуха «відьми покрали дощі і роси». Це теж певна метафора, що, на мій погляд, асоціюється із сьогоднішніми світовими надприродними явищами: як то землетрусами, повенями, цунамі, що відбуваються у різних частинах земної кулі. Можливо, це теж вплив втрати Віри та початок загибелі планети, і людству варто замислитися, що з усіма нами відбувається?» (Іван Уривський)
Важливим аспектом вистави є її візуальна та аудіальна компоненти: музика та звуки створюють ефект містичності, а світлові проєкції та тіні підсилюють атмосферу загадковості.
Вистава отримала неоднозначні відгуки та реакцію як від критиків, так і від аудиторії. Деякі вважають, що вона сміливо порушує важливі теми, тоді як інші критикують її за надмірну експериментальність. Однак усі погоджуються, що «Конотопська відьма» є важливим та неоціненим внеском у розвиток та розуміння сучасного українського театру, який намагається переосмислити традиційні культурні наративи та розкрити нові соціальні значення.
«Конотопська відьма» у даній постановці це певний формат культурного відродження та оновлення в Україні. Вона відображає глибокі зміни, які відбуваються в українському суспільстві, де мистецтво стає важливим засобом осмислення минулого і пошуку нових ідентичностей під впливом подій та випробувань сучасного суспільства. П’єса також демонструє зростаючу впевненість українських митців у здатності впливати на культурні дискусії як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Це більше ніж просто вистава – це культурний феномен, який відображає складні і багатошарові процеси, що відбуваються в сучасній Україні. Вона об’єднує елементи минулого і теперішнього, фольклору та сучасної драматургії, створюючи новий, унікальний голос в українському театрі.
