Людський голос

Чому варто піти на виставу «Людський голос»?

1. Це не інсценування відомої п’єси, і навіть не варіант її осмислення. Скоріше, це спроба думати про своє життя у присутності глядача, разом з глядачем.
2. Так зазвичай не роблять – адже режисер не може ризикувати, раптом глядач занудьгує. Але такою є доля арт-хаузу.
3. Це просто красиво. Просто і красиво.

Моновистава за мотивами п’єси Жана Кокто.

Це остання розмова жінки з коханим, який нещодавно пішов від неї і днями одружується з іншою. Розмова без надії, без майбутнього… але з любов’ю. Так описав би коротко свою п’єсу драматург. Але для автора вистави ця історія – лише привід для експерименту. Він запитує, а чи одне-єдине ставлення можливе до цієї історії. З його легкої руки виконавиця робить три спроби «увійти» в історію.

І питання не в тому, яке ставлення виявляється більш правильним, чи більш точним, а в тому, що порівняння ставлень само по собі є цікавим. І може виявитися, що завжди є можливість обирати, як ставитися до власного життя. Тобто обирати, як жити. А уважний неупереджений глядач навіть зможе перенести цей висновок на своє життя.

Проект реалізовано студією Правда/перспектива за підтримки Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса.
Автор проекту та режисер – Євген Лапін.
Виконавиця головної ролі – Віталіна Ізотова.
Тривалість показу – 30 хвилин.