Насмішкувате моє щастя

Чому варто піти на виставу Насмішкувате моє щастя?

1. Дізнатися більше про життя Антона Чехова
2. Побачити культову виставу, яку не показували вже багато років
3. Запросити друзів або батьків

Після 37-річної перерви на сцені Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки знову легендарна вистава «Насмішкувате моє щастя».

В основу постановки лягла однойменна п'єса Леоніда Малюгіна, що розповідає про другу половину життя знаменитого літературного генія Антона Павловича Чехова (1884-1904). Його перші творчі успіхи, хвороба, важка душевна самотність і, нарешті, смерть у Ялті. Фундаментом п'єси стали збережені записки і нариси самого Антона Павловича, його дружини Ольги, сестри Марії, брата Олександра, друзів сім'ї Ліки Мізінової та письменника Максима Горького.

«Насмішкувате моє щастя ...», - тихо сумує головний герой твору (в ролі Чехова В'ячеслав Езепов). І в цих словах міститься вся парадоксальність буття великого генія. Не надто багате на події життя письменника компенсується вируючим духовним вулканом. Автор п'єси, а за ним і режисер спектаклю Михайло Резнікович, зуміли створити образ звичайної живої людини, яка вміє любити, цінувати, плакати і радіти.

«Думаю, головне криється в п'єсі, тобто у вражаюче сучасних і таких, що западають в душу кожної людини, думках Чехова, - ділиться враженнями від постановки режисер Михайло Резникович. - Вони такі розумні, тонкі, пронизливі, сповідальності, правдиві, парадоксальні, образні - вони на всі часи. І якщо артисти доносять їх до глядача щиро, з душею, розумом і серцем, то глядач щасливо слухає, замислюється над своїм життям і внутрішньо емоційно дякує і Чехову, і театру за ковток свіжого кисню, який потрібен людям завжди...».