Хованка

ХОВАНКА

Театр «Гармидер» (Луцьк)

Керівниця: Руслана Порицька

Жанр: дитяча драма, 16+

Драматург: Льятцер Гарсія

Переклад українською: Олександра Лактіонова

Режисер: Євген Карнаух

Режисер пластики: Гліб Зельгін

«Хованка» — сценічне втілення п’єси «Попіл» іспанського драматурга Льятцера

Гарсії, вперше представленої на українській сцені. Постановку створено у

співпраці луцького театру «Гармидер» та літературної платформи «Фронтера».

Події розгортаються протягом півтора дня після смерті батька. У центрі історії —

троє людей, які опиняються поруч із втратою, але не вміють про неї говорити.

Мовчання, розгубленість, спогади та нездатність зрозуміти власні почуття

поступово відкривають складну історію родинних стосунків.Про що ця історія

«Хованка» досліджує механізми уникання болю, вибірковість пам’яті та

стосунки батьків і дітей. Постать батька навмисно позбавлена конкретики: він

існує передусім через пам’ять інших — через те, що вони пам’ятають,

замовчують, витісняють або намагаються зрозуміти.

Це історія про втрату, але водночас — про близькість, якої часто не вміємо

досягнути вчасно. Про речі, які залишаються несказаними, і про спробу

зустрітися з ними тоді, коли прямий діалог уже неможливий.

Камерний простір, мінімалістична сценографія та пластична мова вистави

створюють відчуття замкненості й внутрішньої напруги. У постановці важливим

є не лише текст, а й пауза, мовчання, дистанція між персонажами, тілесна

присутність та взаємодія акторів у просторі.

Мінімалізм сценічних засобів дозволяє зосередити увагу на людині та її

внутрішньому переживанні.

«Хованка» пропонує розмову про особисту й колективну пам’ять, про досвід

втрати та способи проживання болю. Особиста історія родини виходить за межі

приватного й резонує із сучасним досвідом суспільства, у якому тема втрати

стала частиною життя багатьох людей.

Вистава не пропонує готових відповідей. Вона створює простір для зустрічі з

тим, що часто залишається непроговореним — у родині та в нас самих.