Потяг, рейки… і Жульєт

Це чуттєва пластично-музична історія про двох закоханих у Парижі 1968 року, чиї долі розривають залізничні перони, гул потягів та передчуття неминучої катастрофи.

Потяг у виставі постає метафорою війни, фатуму та вимушеного розлучення — символом( відсилка на твір Багряного) , що відбирає можливість бути поруч і змушує мільйони людей жити лише спогадами. Натовп, темрява й невидимі стіни постійно відводять героїв одне від одного. Наприкінці вистави крізь усі випробування вони все ж таки зустрічаються... але вже зовсім не такими, якими були раніше.