Богдан Вахнич

Богдан Вахнич

Місто – Трускавець (Україна)

Мова – українська

Діяльність – стендап-комік, лікар

Становлення артиста

Богдан Вахнич – український артист у жанрі стендап. За освітою зірка гумористичної сцени – педіатр. Протягом семи років працює у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тож помітне місце у творчості коміка посідають жарти про лікарські будні та цивільних.

Дідусь із бабусею мріяли, щоб Богдан став священником. У галицьких містечках, на кшталт Трускавця, де народився Вахнич, служитель церкви – постать поважна та шанована. До храму хлопця водили часто, та священником у майбутньому Богдан себе не бачив. Натомість увагу хлопця привертало те, як друзі ганяють м’яча або грають на приставці. Тоді й зрозумів: церква – не його шлях.

У старших класах Богдан вирішив, що стане педіатром. Мріяв дарувати здоров’я дітям, не думаючи про реалії професії. Справжні труднощі – нестача ресурсів, низька зарплата – лише з часом розвіяли рожеві ілюзії. Богдан зазначає: якби знав про підводні камені заздалегідь, то порадив би собі йти в індустрію інформаційних технологій.

Творчий шлях

Рух до успіху в жанрі комедії, широкої популярності та визнання шанувальників жанру Богдан Вахнич розпочав у студентські роки. Дебют відбувся на студентському вечорі гумору у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Перший виступ пройшов на ура. Аудиторія реагувала чудово, відчувався справжній успіх. Уся увага була прикута до виконавця яскравих жартів, і це надихало.

Згодом Богдан вирішив спробувати себе на першому «відкритому мікрофоні». Вийшов на сцену з раніше перевіреним матеріалом. Проте жарти, які заходили в студентському гуртожитку, виявилися зовсім не смішними для журналістів, айтівців та інших присутніх глядачів. Та Вахнич не зневірився і лише сприйняв невдачу як безцінний досвід.

Швидко виникла ідея зібрати творчий колектив – команду КВК для участі у студентській «Лізі сміху». Хотілося показати аудиторії, що медики вміють жартувати. І професійний гумор – особливий, хоча нерідко і в чорному стилі.

Спроби організувати команду поступово переросли у стендап-виступи та привели до співпраці з представниками української стендап-комедії. На той момент гумор для Богдана був радше хобі. Виступи часто взагалі не приносили прибутку. Але Вахнич точно розумів: хоче розвиватися у стендапі. І щоб рухатися далі, треба було обирати: Київ або Львів. Оскільки навчався і мешкав у Львові, рішення прийняв швидко.

Стиль і творчий розвиток

З педіатрією в Богдана так і не зрослося. Проте спеціаліста залюбки взяли на роботу у групу лікарів швидкої допомоги. Пізніше з’явилися пропозиції роботи у приватних установах. Але артист уже з головою занурився у світ стендапу та завоював перших фанатів. Тож змінювати основне місце роботи не захотів.

До того ж, саме специфіка професії дозволяє отримувати велику кількість матеріалу для жартів. Робота на станції невідкладної допомоги стала для Вахнича справжньою скарбницею історій для стендапу. Богдан говорить, що коли щодня стикаєшся з великою кількістю трешу, його потрібно якось пережити. Звідси і специфічне почуття гумору в колективах медиків. Подібне помічає й у поліцейських або рятувальників. Та найсильнішими, на думку гумориста, є жарти військових.

Богдан продовжує рухатися треком стендапу. Відбувається успішний виступ в тернопільському барі «Коза», на сцені money mic. Розпочинається співпраця зі STAND UP Battle Club. А далі – сольні програми і турне Україною. Перший сольник Вахнича називався «Чвертка». З наступною програмою «Сповідь лікаря» комік організував український благодійний тур. Збирали кошти на медевак для ЗСУ. У серпні 2024 року Богдан покидає проєкт STAND UP Battle Club. Згодом разом з коміком Славіком Мартинюком створюють гумористичний YouTube-проєкт «Медичні історії».

Цікаві факти про артиста:

           
• перший жарт Вахнича у стендапі був про те, що він – «Богом даний атеїст»;
           
• у шкільні роки Богдан добре розбирався у програмуванні та навіть їздив на предметні олімпіади;
           
• артист зазначає, що не має обмежень на теми для гумору. Та головне, чого прагне, – ніколи не брехати зі сцени;
           
• головним цензором усіх жартів комік називає свою кохану.