Олексій Гнатковський

Гнатковський Олексій Іванович

Дата народження – 9 листопада 1985 року

Місто – Івано-Франківськ (Україна)

Діяльність – режисер, актор

Становлення артиста

Олексій Гнатковський – український режисер, актор театру та кіно, володар звання заслуженого та народного артиста України. Першою спеціальністю, яку для себе обрав майбутня зірка сцени, була політологія. У 2008 році Олексій закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Та ще під час навчання у політолога за освітою розкрився акторський талант. І у 2004 році студента взяли на роботу до театру – в балет та допоміжний склад. Сам Олексій самокритично говорив, що його завданням було «посміхатися на сцені». Але поступово довіра режисерів міцнішала та молодий артист почав отримувати перші ролі. І після закінчення Інституту мистецтв ПНУ імені Василя Стефаника Олексій Гнатковський офіційно був запрошений до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Потяг до творчості у акторові розвивали авторитетні вчителі, серед яких Олексій виокремлює Ростислава Держипільсьского (директор та керівник драмтеатру ім. І. Франка, відомий новаторською режисурою), Наталку Половинку (акторка, співачка і педагогиня), Олеся Саніна (актор, оператор, кінорежисер). Це імена майстрів, які навчили майбутнього митця цінувати освіту і культуру. Адже, на переконання Олексія Гнатковського, істинним є твердження: «Талант – лише п’ять відсотків успіху. Решту досягають працею». А харизма, стиль, вміння триматися перед аудиторією, співпраця з іншими членами колективу та інші чесноти – не приведуть до широкого визнання без наполегливої роботи.

Олексій Гнатковський визнає, що інколи самородкам вдається прокласти шлях до сердець шанувальників та реалізуватися без освіти. Проте це – поодинокі випадки. І брати з них приклад не варто. Олексій свідомо обрав акторську кар’єру, хоча і досі інколи запитує себе, чи правильно вчинив. Адже акторство – це велика відповідальність та жертовність, готовність дограти роль і завершити виставу за будь-яких обставин.

Творчий шлях

З 2008 року Олексій Гнатковський – актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Кожна поява артиста на сцені – буря емоцій у залі. І хоча зірка сучасного українського театру обрав для себе драматичний жанр, його вміння перевтілюватися та розкривати різні образи – беззаперечне. І овації публіки на спектаклях за участю митця можна порівняти за своєю силою з реакцією фанатів під час концерту улюбленого гурту на музичному фестивалі. Та справжня всеукраїнська популярність прийшла до провідного актора франківського театру завдяки першій роботі в кінематографі.

Широке визнання Олексію Гнатковському принесла роль брата ватажка опришків – Івана – в історичному фільмі режисера Олеся Саніна «Довбуш». Знакова фраза Івана «То є мої гори. Я тут ґазда!» отримала статус крилатої ще до виходу стрічки. Однією з неймовірно популярних вистав за участю Олексія Гнатковського є робота «Як виростити чоловіка в домашніх умовах», де грає заслужена артистка України Ірма Вітовська. Гнатковський також був залучений до зйомок нового сезону серіалу «Кава з кардамоном» та у фільмі «Як українці українською заговорили» в якості оповідача. Дебют Гнатковського-режисера відбувся у 2017 році з постановкою «На Західному фронті без змін» за знаменитим романом Ремарка.

Соціальна активність

Сцену театру та зйомки в кіно актор поєднує з різними соціальним проєктами. Сьогодні це переважно волонтерська діяльність, направлена на підтримку Збройних Сил України. Спільно з дружиною Ольгою Олексій заснував благодійний фонд Ukraine-foundation.org, метою якого є всебічна допомога нашим захисникам та захисницям, а також внутрішньо переміщеним особам. Велике значення актор надає спілкуванню з молоддю: проводить зустрічі з активними представниками нового покоління українців, підтримує творчі ініціативи. Благодійні виступи відбуваються за кордоном. Так у Канаді було проведено турне з виставою «Як виростити чоловіка в домашніх умовах». Творчий колектив привіз із собою особливі лоти, кошти від яких направили на благодійність.

Нагороди та відзнаки:

премія імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва за кращу режисерську роботу (драма «На Західному фронті без змін») – 2019-й рік;
премія Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» за найкращу пошуково-експериментальну виставу (комедія Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що собі хочете» у сучасній обробці) – 2020-й рік;
премія Національної спілки театральних діячів України імені Мар'яна Крушельницького (за ролі Івана Синиці («Гуцулка Ксеня»), Гамлета (HAMLET), Еней («Енеїда»), брата Лоренцо (Romeo&Juliet) – 2021-й рік;
премія «Чорний лотос» (за головну чоловічу роль (Іван Довбуш) у фільмі «Довбуш») – 2024-й рік;
премія «Золотий ліфон» в номінації «Найсексуальніший український актор» – 2024-й рік.