ЩукаРиба
Рік заснування – 2018-й
Місто – Київ (Україна)
Мова – українська
Жанр – традиційна українська музика
Склад:
- Денис Іванів;
- Дмитро Кокошко;
- Маргарита Кокошко;
- Степан Андрущенко;
- Софія Андрущенко;
- Ярина Сізик та інші.
Історія гурту
ЩукаРиба – український фольклорний гурт, утворений при Музеї Івана Гончара в Києві. Свою історію колектив веде з 2018 року. Засновники гурту з дитинства були занурені в атмосферу народної творчості. Музиканти виросли буквально у дворі Музею Івана Гончара, де постійно бували на виставках, танцях і концертах. Саме там відбувалися їхні перші музичні репетиції. І з того часу народна культура стала невід’ємною частиною життя митців. Вони зізнаються: із самого початку були занурені не просто в музику, а у світ фольклору – справжнього, глибокого, живого.
Основу гурту ЩукаРиба склала група людей із музичною та фольклористичною освітою. Усі вже мали значний досвід участі в різноманітних творчих проєктах. Учасників колективу об’єднала спільна зацікавленість традиційною музикою. Артисти разом їздили на події, проводили дозвілля, обмінювалися ідеями. І врешті дійшли до думки, що варто розпочати співпрацю в рамках власного гурту, де кожен зможе реалізувати свої знання та вміння.
Назву також обирали колективно й не одразу. Зупинилися на «Щука-Риба». Це фольклорний образ та стале словосполучення, яке часто зустрічається в народних текстах. Прихованих сенсів у назві немає. Просто гарне звучання і той випадок, коли слова викликають цікавість і легко запам’ятовуються.
Творчий шлях
Спершу гурт ЩукаРиба зосереджувався винятково на співі. Однак приблизно через півтора року учасники дійшли висновку, що виконавців традиційної української музики значно менше, ніж співочих колективів. У Києві таких музичних гуртів можна було перерахувати на пальцях однієї руки. І серед них майже не було молоді. Це й підштовхнуло до розширення музичного колективу.
Почали збиратися однодумці. Переважно – ті, хто вже мав досвід гри або прагнув розвиватися в цьому напрямі, і водночас поділяв бачення формату майбутніх вечірок. Музиканти грали просто неба, виступали на різних подіях і навіть брали участь у комерційних заходах. Спочатку склад обмежувався шістьма учасниками. Проте з часом як вокальна, так і інструментальна частина колективу поступово поповнилася новими людьми.
За визнанням учасниці гурту фольклористки Ярини Сізик, справжні популярність та визнання прийшли після повномасштабного вторгнення. Коли українці почали активно цікавитися власним корінням. Своєю діяльністю ЩукаРиба розпочали формування нової хвилі молодих українських колективів. Цікаво, що аудиторія, яка відвідує танцювальні вечорниці гурту, – переважно теж молодь. Музиканти відтворюють звучання автентичної української музики, а навколо них танцюють люди.
До танцю долучаються і віддані фанати, і випадкові перехожі, які просто проходять повз, зупиняються, слухають і, зацікавившись, підходять ближче. Атмосфера вечорів щира й невимушена: хтось приходить, щоб відпочити, хтось – поспілкуватися чи просто весело провести час у русі. Так музиканти доводять: танцювати та віддаватися особливій атмосфері танцю можуть всі: і зірки, і прості українці. Найбільш популярним місцем проведення лайвів учасників гурту ЩукаРиба є Алея художників у Києві.
Стиль та розвиток гурту
Гурт ЩукаРиба не просто грає музику – він оживлює українські традиції. У центрі творчості колективу – автентичний спів і народні мелодії, які звучали ще до радянських трансформацій культури. Поєднання живої музики, пісень і танцю відтворює давню традицію українського села. Адже колись композиції створювали не для сцени, а для людей – для спільного дозвілля, радості та єднання. Це своєрідне відродження й перенесення народної культури в сучасний міський простір.
Учасники ЩукаРиба відкриті до творчої співпраці. Так у колаборації з Ярославом Татарченком, гітаристом Євгеном Пугачовим та Михайлом Бірченком з Hyphen Dash створили красиві експериментальні веснянки «Усі курі» та «Галинонька». Серед інших композицій гурту, що швидко стають справжніми хітами, – пісні:
- «То не ластовка» (спільно з Bunht, Yevhen Puhachov);
- «Ой на горі»;
- «Що в пана Івана» (спільно з Bunht, Yevhen Puhachov);
- «Ой була була в батечка дочка»;
- «Що й святоє» (спільно з Bunht, Yevhen Puhachov);
- «Балада» (спільно з Alina Pash).
У співпраці з електронним музикантом Bunht та гітаристом Євгеном Пугачовим ЩукаРиба випустили альбом «Що й святоє…» Реліз представлений п’ятьма композиціями. Звучання треків платівки ефектно поєднує традиційну українську музику та електронний саунд.
Соціальна активність
Учасники гурту ЩукаРиба не лише зберігають і популяризують традиційну українську музику, а й активно волонтерять у складні для країни часи. Від самого початку повномасштабного вторгнення артисти зустріли війну за корисною справою. У Києві плели маскувальні сітки. Цей щоденний ритм допомагав тримати себе в руках, впорядковував думки й дозволяв краще долати психологічне навантаження.
Попри війну музиканти продовжують розвивати культуру. Організовують виступи, повідомлення про які публікують у своїх соціальних мережах. Для ЩукаРиба традиційна музика – це і мистецтво, і спосіб говорити з людьми, підтримувати настрій і єднати навколо української ідентичності.
Цікаві факти про гурт:
- учасники колективу знялися в музичному фільмі «Колядки на Кудрявці», заспівавши автентичних українських колядок;
- у серпні 2022 року виступ гурту відбувся в рамках другого спільного ефіру DTF Magazine та онлайн-радіо Gasoline. Подія була присвячена 31-й річниці Незалежності України;
- стаття, більша частина якої присвячена творчості ЩукаРиба, вийшла у виданні New York Times.
