Ми використовуємо файли cookie для забезпечення роботи сайту, збору статистики та покращення вашого досвіду. Ви можете прийняти всі файли або their use.
Phone call: 10:00-19:00 Mon.-Fri.
We respond throughout the day from 10:00-19:00 without days off
Our central office
66a Dmytrivska, of. 1, 01135 Kyiv, UKRAINE
Select city
MamaRika – сценічний псевдонім української співачки та сонграйтерки Анастасії Середи (дівоче прізвище – Кочетова). Рідне місто зірки сучасної української сцени – Червоноград. Рідні Насті з музикою та індустрією творчості пов’язані не були. Здібності Анастасії першою помітила вчителька місцевої музичної школи. Саме вона порадила батькам розвивати вокальний талант доньки. Так дівчина почала брати професійні уроки співу та навчалася у дитячій студії «Реверанс».
У 14 років Анастасія стала лавреаткою фестивалю «Червона рута». А вже у 17 долучилася до талант-шоу Ігоря Кондратюка «Американський шанс», де її виступ високо оцінили такі відомі музиканти як Стіві Вандер і Браян Макнайт. Співачка здобула перемогу в проєкті, однак після завершення зйомок співпраця з нею не продовжилася.
Згодом Анастасія намагалася потрапити до першого сезону «Фабрики зірок». Проте журі відмовило. Як пояснила згодом сама виконавиця, вокальні дані не були основним критерієм відбору. Значно важливішими виявилися зовнішність та вміння подати себе. Конкурсантці повідомили, що співає добре, але не підходить для участі в проєкті. При цьому – не надали жодних обґрунтувань такого рішення. Вражена відмовою на певний час артистка випала з творчого ритму. Проте знайшла сили повернутися в музику. Переїхала до Львова і відкрила музичну школу. Один із учнів не зміг прибути на кастинг «Фабрики зірок» і запропонував Анастасії скористатися цією можливістю замість нього.
Так у 2008 році Анастасія Кочетова пройшла відбір до третього сезону популярного талант-шоу, де виступала під сценічним іменем Еріка. Виконавиця дійшла до фіналу та посіла шосте місце. У 2010 році – долучилася до проєкту «Фабрика зірок: Суперфінал», у якому змагалися найуспішніші учасники попередніх сезонів. Там Еріка здобула друге місце, виборовши визнання та здобувши популярність серед широкої аудиторії шанувальників музичної творчості.
Яскраві харизма і талант Еріки привернули увагу музичного продюсера Сергія Кузіна (засновника й лідера продюсерського центру UMMG). З Кузіним було укладено контракт до 2015 року.
У серпні 2011 року Еріка здобула премію «Кришталевий мікрофон» у номінації «Співачка року». А журнал «Фокус» включив артистку до списку 30 найуспішніших зірок українського спорту та шоу-бізнесу. Співачка стала єдиною випускницею «Фабрики зірок», якій вдалося втриматися в рейтингу два роки поспіль.
На думку редакції «Фокус», серед найяскравіших моментів року для Еріки були прем’єра відеокліпу на пісню «Смайлик» та озвучення персонажа Перлинки в анімаційному фільмі «Ріо». У 2012 році співачка здійснила дискографічний дебют. Відбувся реліз альбому під назвою «Папарацци».
Наприкінці 2015 року Анастасія Кочетова розпочала новий етап у творчому житті. Зірка залишила позаду сценічне ім’я Еріка, під яким виступала впродовж семи років. Після завершення контракту з продюсером Сергієм Кузіним вирішила не продовжувати співпрацю, адже не бачила у ній розвитку. Продюсер поставив ультиматум – або Анастасія викуповує псевдонім і весь репертуар, або лишається без нічого. Співачка обрала останнє: не захотіла тягнути за собою минуле, з яким більше не відчувала зв’язку.
Артистка зізналася, що не бачила сенсу інвестувати в музику, яка не приносила морального задоволення. Відтоді виступає під новим псевдонімом MamaRika. Зміни торкнулися не лише імені, а й усього музичного вектору. Нарешті з’явилася можливість співати на концертах пісні, які завжди були близькі самій виконавиці. Це треки, що довгий час залишались поза межами «комерційного» формату та були недоступні до прослуховування фанатам співачки.
Артистка зізнається, що саме в проєкті MamaRika вона справжня. Креативним продюсером виступає сама Анастасія, виконавчим – її чоловік Сергій Середа. А за саунд відповідає Ваня Клименко. Вони працюють як єдиний творчий механізм: співачка пише музику, Ваня – тексти, а разом створюють аранжування. 90 відсотків авторських композицій увійшло до дебютної платівки MamaRika під назвою «Кач».
Новий стиль співачки одразу отримав схвальні відгуки. Українська реп-спільнота відзначила виконавицю нагородою в номінації «Найкращий кліп» за роботу «ХХДД» на церемонії Rap.ua Awards. Згодом артистка почала поступово повертатися до більш ліричного звучання. Саме із синглу Prolisky в її репертуарі знову з’явилися елементи попмузики. А сьогодні творчість MamaRika широко описується в медіа як чуттєва, відверта й емоційна.
У 2014 році, після початку російсько-української війни, Еріка вирушила з концертами до військових частин Херсонщини, що розташовані поблизу адмінмежі з Кримом. Ці виступи стали важливим жестом підтримки. Того ж року артистка представила спільну пісню «Схід-Захід/Восток-Запад» з українським журналістом Олександром Ільїних. Проєкт мав на меті підкреслити єдність країни. Відеокліп на композицію співачка тоді назвала найважливішою роботою у своїй кар'єрі.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році MamaRika, разом із чоловіком отримала дозвіл від Міністерства культури на участь у благодійних концертах. Спочатку виступала на міжнародних майданчиках. А згодом розпочала турне містами України. Артистка активно долучалася до зборів на підтримку Збройних сил України, а також до акцій допомоги хворим дітям.
Восени 2022 року вийшов дуетний трек із Yaktak «Лелека». Пісня присвячена українцям, які були змушені залишити свої домівки. А вже в лютому 2023 року у співпраці з KOLA MamaRika презентувала композицію «Люди». Відео до пісні набрало понад 22 мільйони переглядів на YouTube та потрапило в топ трендів. Натхненням для створення особливої роботи став дух незламності українців, а також діяльність благодійників з усього світу, які допомагають Україні.
11 травня того ж року MamaRika представила пісню «Сльози і Пісні». Це глибока лірична композицію про жінок, які пишуть листи своїм зниклим безвісти чи полоненим коханим. Твір став емоційним відгуком на численні особисті драми, викликані війною.
