- Повне ім’я – Ірина Григорівна Вітовська-Ванца
- Дата народження – 30 грудня 1974 року
- Місто – Івано-Франківськ (Україна)
- Діяльність – актриса театру та кіно, продюсерка, громадська діячка
Становлення артистки
Ірма Вітовська – українська акторка театру і кіно, продюсерка і телеведуча, громадська діячка, заслужена артистка України. Ірма Вітовська, справжнє ім’я якої Ірина, народилася в Івано-Франківську в молодій родині. Коли батькам було лише 18 і 20 років, значна частина виховання лягла на плечі бабусі й дідуся, які й заклали фундамент характеру майбутньої зірки сцени.
Водночас батьки також активно підтримували розвиток доньки – навчили читати ще у чотири роки, водили на гуртки й заохочували творчу допитливість. У родині з дитинства не сумнівалися: перед ними артистка з яскравою харизмою. У школі Ірма легко перевтілювалася, копіювала людей, грала ролі й миттєво приковувала увагу аудиторії.
Попри очевидний талант, у юності Вітовська серйозно захоплювалася історією та археологією. Дівчина тричі намагалася вступити на історичний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, аж поки почула фразу, що змінила її життєвий вектор – мовляв, з таким темпераментом і внутрішнім вогнем місце не серед архівів, а на сцені. Саме тоді акторство стало її власним вибором. Ірма переїхала до Львова та вступила до Львівського державного музичного інституту, де здобувала освіту актриси драматичного театру, формуючи свій стиль і професійну витривалість.
Творчий шлях
На четвертому курсі акторка вирішила зробити рішучий крок – поїхала до Києва на фестиваль «Березіль». Там Вітовську помітив творчий колектив Київського національного академічного Молодого театру, який запропонував співпрацю. Цей театр став для Ірми постійною сценою і живим простором творчості, де вона зростала разом з колективом, відкривала нові жанри й вибудовувала глибокий контакт із глядачем.
Кінодебют Ірми Вітовської відбувся у 2000 році з головної ролі у фільмі Олеся Янчука «Нескорений». Та справжня популярність прийшла після комедійного серіалу «Леся + Рома», який перетворив акторку на впізнавану зірку і значно розширив її аудиторію. Згодом Вітовська органічно інтегрувалася і в телевізійну індустрію – працювала ведучою, тренеркою, брала участь у вокальних і розважальних шоу, демонструючи універсальність, живу енергію та здатність тримати увагу глядачів поза театральною сценою. Її присутність у медіа лише підсилювала визнання та популярність, не знецінюючи при цьому глибини акторської творчості.
Ролі в театрі
Ірма Вітовська у співпраці з колективами Молодого театру, Театру «Золоті ворота», Франківського драмтеатру зіграла багато яскравих ролей:
- «Малюк» (Лулу / Кристін);
- «Кайдаші» (Мелашка);
- «Чарівник Смарагдового міста» (Еллі);
- «Підступність і кохання» (дружина Міллера);
- «Сталкери» (баба Пріся);
- «Як виростити чоловіка в домашніх умовах»;
- «Київська перепічка» та інші.
Фільмографія актриси:
- «Нескорений»;
- «Леся + Рома»;
- «Тато напрокат»;
- «Криве дзеркало душі»;
- «Нюхач»;
- «Дві матері»;
- «Брама»;
- «Мої думки тихі»;
- «БожеВільні»;
- «Смак свободи» та інші.
Соціальна активність та громадянська позиція
Окремий і надзвичайно важливий пласт життя Ірми Вітовської займає благодійність. Актриса є активною учасницею проукраїнських ініціатив, брала участь у подіях Революції гідності, публічно підтримувала українських політв’язнів і системно долучалася до соціальних програм.
Акторка багато років працює з проєктами, спрямованими на допомогу дітям і людям, які переживають біль та втрати, а також підтримує армію. Творчість Ірми Вітовської у цьому контексті виходить за межі сцени й перетворюється на інструмент реальної дії – через вистави, артпроєкти, благодійні збори та особисті ініціативи.
Нагороди та відзнаки
Визнання професійного рівня Ірми Вітовської підтверджується численними нагородами. Роль баби Прісі у виставі «Сталкери» принесла їй театральну премію «Київська пектораль». А однойменний образ у фільмі «Брама» – найвищі кінематографічні відзнаки. Зокрема – «Кіноколо» та «Золоту дзиґу». Це унікальний випадок, коли один і той самий персонаж отримав нагороди в театрі й кіно.
Потужне визнання аудиторії та критики акторка здобула і за роль у фільмі «Мої думки тихі», яка принесла Вітовській «Золотий Дюк» Одеського міжнародного кінофестивалю та закріпила за Ірмою статус однієї з найсильніших акторок свого покоління.