- Рік заснування – 2026-й
- Місто – Запоріжжя (Україна)
- Мова – українська
- Жанр – постпанк, нойз-рок
Склад гурту:
- Лідія Юр'єва – вокал;
- Микита Скоковський – гітара, бас, зведення;
- Ілля Харченко – гітара;
- Мирослав Свідерок – ударні;
- Віталій Перець – бас.
sportcafé – український постпанк / нойз-рок гурт, який віддані фанати називають справжньою нойз-рок машиною, що бунтівним вихором несеться країною. Колектив вирізняється особливими поглядами на постпанк, в основі яких – відмова від усталених стандартів жанру.
Історія створення
До того як перейти до експериментів із нойз-роком і хардкор-панком, музиканти майже п'ять років виступали під назвою Povod, базуючись переважно в Запоріжжі. До складу тоді входили вокалістка Лідія Юр'єва, гітаристи Микита Скоковський та Ілля Харченко, басист Віталій Перець, а також кілька барабанщиків, які змінювалися протягом цього періоду. Колектив створював власне бачення постпанку, суттєво відмінне від популярного на той час «панельного» звучання. Їхня музика формувалася під сильним впливом індустріального характеру Запоріжжя, яке самі учасники нерідко порівнювали з англійським Манчестером. Саме міський ландшафт, атмосфера заводів і сувора естетика стали важливою складовою їхнього саунду.
На початковому етапі стиль гурту визначали як інді-рок з виразними елементами постпанку, хоча самі музиканти ніколи не прагнули замикатися в межах одного жанру. Вони постійно шукали нові творчі рішення, експериментували зі звучанням і не боялися виходити за рамки усталених канонів.
Після початку повномасштабного вторгнення життя колективу кардинально змінилося. Російська ракета влучила в будинок, де мешкали учасники гурту в Запоріжжі, після чого музиканти переїхали до Мукачева на запрошення барабанщика Мирослава Свідерока. Як згадують самі артисти, майже рік вони безплатно жили там, поступово влаштовуючи побут та відновлюючи бажання творити.
Під час одного із дружніх джемів усі відчули поштовх до чогось нового. Микита взяв до рук бас-гітару, а музика одразу набула значно важчого, панкового характеру. Спочатку грали утрьох – Ліда, Мирослав і Микита. Згодом виникла потреба запросити ще одного музиканта, однак учасники одразу вирішили, що не хочуть створювати «Povod №2». Саме тому до нового проєкту приєдналися Ілля Харченко, а трохи пізніше й Віталій Перець. Так народився новий колектив – sportcafé, який остаточно змінив свій творчий напрямок і відкрив нову сторінку власної історії.
Вибір назви
Історія появи назви sportcafé народилася абсолютно випадково. Як згадує вокалістка Лідія Юр'єва, одного разу музиканти просто сиділи разом, жартували й у процесі цих розмов несподівано вигадали нову назву.
Микита Скоковський пояснює це ще простіше. Більшість учасників не вживає алкоголю, зате вони часто бачили навколо численні вивіски зі словом «спортбар». У якийсь момент виникла думка: якщо існує спортбар, чому б не назвати гурт «спорткафе»? Назва виявилася легкою, іронічною, простою для запам'ятовування й повністю відповідала характеру колективу.
Творчий шлях
Спочатку sportcafé привернули увагу публіки своїми потужними лайвами. Гурт неодноразово виступав на фестивалі «Брудний Пес», регулярно виходив на сцену київського клубу Otel', а також поступово розширював географію концертів, подорожуючи різними містами України. Саме жива енергетика швидко принесла колективу перших відданих шанувальників.
Дебютний альбом
Закріпити успіх вдалося навесні 2026 року, коли відбувся реліз дебютного повноформатного альбому Go-punk. Від першого синглу «Індивід» до виходу платівки минув майже рік напруженої студійної роботи. За словами музикантів, початкове звучання майбутнього альбому поступово трансформувалося завдяки експериментам з різними інструментами, техніками запису та сучасними засобами обробки звуку.
Микита розповідав, що постійно досліджував нові технології, переглядав професійні відео й випробовував різноманітні плагіни, прагнучи досягти максимально живого звучання – такого, ніби весь матеріал записували в одній кімнаті без зайвого студійного блиску. Саме тому кожен новий сингл трохи відрізнявся від попереднього, а фінальний саунд альбому став результатом довгих творчих пошуків.
Крім технічних експериментів, змінювалися й музичні впливи. Кожна композиція народжувалася під враженням від різної музики, яку слухали учасники, тому Go-punk став своєрідною збіркою всіх їхніх натхнень. У результаті українська індустрія отримала якісний, сміливий і водночас рідкісний для нашої сцени приклад сучасного нойз-року. Альбом пронизаний сюрреалістичною атмосферою безвиході. Крізь цей емоційний простір проривається крик людини, яка більше не здатна існувати в межах звичного порядку речей. Не випадково негласним девізом релізу стали слова: «або панк, або пропав».
Творчий розвиток
Після виходу платівки музиканти вирушили в концертне турне Україною та розпочали підготовку до виступу на найбільшому українському рок-фестивалі Faine Misto. Водночас Микита Скоковський і Віталій Перець проходять службу в лавах Сил оборони України, поєднуючи військовий обов'язок із творчістю.
Музичний стиль і теми творчості
У концепції звучання sportcafé принципово відмовляється від надто «пластикового» студійного саунду. Натомість музиканти свідомо обирають сирий, чесний і максимально живий запис, який передає справжню енергію їхніх виступів.
За словами учасників, вони завжди відчували себе занадто вибуховими для класичного постпанку. Їхній темперамент вимагав більшої свободи, ризику й драйву, тому поступово творчість почала рухатися в бік панку. Водночас гурт не відмовляється від власного минулого – окремі треки досі містять елементи постпанку, який музиканти щиро люблять і вважають одним із найцікавіших жанрів сучасної музики.
Для sportcafé головне – не відповідати чиїмось очікуванням, а постійно шукати нове. Їхня творчість будується на готовності ризикувати, виходити проти течії, створювати щось щире, емоційне й навіть небезпечне у творчому сенсі. Саме тому поряд із більш доступними композиціями можна почути експериментальні треки, які навмисно ламають жанрові шаблони.
Атмосфера лайвів
Студійний запис і концерт для гурту – це два різні світи. Під час лайвів музиканти дозволяють собі значні імпровізації, змінюють структуру пісень і нерідко перетворюють виступ на абсолютно новий досвід навіть для своїх фанатів.
Колектив також відомий любов'ю до нестандартних форматів. Яскравим прикладом став «Антисольник» у київському клубі Otel', коли замість традиційного сольного концерту на сцену разом зі sportcafé вийшли ще п'ять незалежних гуртів.
Самі музиканти зізнаються, що не прагнуть створити чітку естетику чи продуманий імідж. Для них усе визначає настрій, який може змінюватися десятки разів на день. Вони залишаються такими, якими є, – панками, для яких свобода важливіша за будь-які правила.
Цілі на майбутнє
Учасники sportcafé не будують жорстких стратегій розвитку й не прагнуть за будь-яку ціну досягати конкретних рубежів популярності чи нагород. Натомість вони залишаються відкритими до будь-яких творчих можливостей, концертів, фестивалів, колаборацій і несподіваних ідей.
Найбільше музикантам подобається виступати наживо, щоразу намагаючись зробити кожен концерт цікавішим за попередній. Їх мотивує постійне бажання створювати нову музику, знаходити свіже звучання й не втрачати внутрішнього азарту. Саме цей стан вони вважають головною рушійною силою своєї творчості.
Учасники групи визнають, що майбутнє неможливо прорахувати або скласти покроковий план. Для них найважливіше – рухатися вперед разом, зберігати натхнення, підтримувати один одного й залишатися чесними перед собою та своєю аудиторією. Саме такий підхід і є фундаментом розвитку sportcafé.
Громадянська позиція
Після початку повномасштабної війни у 2022 році гурт зайняв чітку й принципову громадянську позицію. Музиканти повністю видалили зі стрімінгових платформ усі пісні, записані російською мовою, а також відкрито виступили проти так званої «шароварщини» в сучасній музиці. На їхню думку, українська культура має розвиватися через чесний пошук власної ідентичності.
Соціальна діяльність є невіддільною частиною життя sportcafé. Учасники гурту поєднують музичну творчість з реальною підтримкою країни. Зокрема, Микита Скоковський і Віталій Перець пройшли базову загальновійськову підготовку та вступили до лав Збройних Сил України. Коли службові обставини дозволяють, музиканти повертаються на сцену.
Кожен лайв, фестиваль чи благодійний виступ стає для колективу не лише творчою подією, а й способом зібрати кошти на потреби захисників. Саме тому діяльність sportcafé сьогодні поєднує сучасну музику, громадянську відповідальність і щиру віру в силу української культури.
Дискографія:
Цікаві факти про гурт:
- фанати та оглядачі відзначають, що sportcafé мають найміцніший склад на українській незалежній сцені. Хоча музиканти час від часу розходилися, все одно згодом збиралися разом;
- свій основний принцип у творчості самі музиканти визначають так: «або впадлу, або не впадлу»;
- більшість столичних виступів гурту відбувається в клубі Otel'.
