- Повне ім’я – Ірена Ігорівна Карпа
- Дата народження – 8 грудня 1980 року
- Місто – Черкаси (Україна)
- Мова – українська, англійська, французька, іспанська
- Діяльність – письменниця, співачка, телеведуча, журналістка
- Жанр – автобіографічна проза, психологічний трилер, дитяча література; альтернативний рок, індастріал, панкрок, трип-хоп; літературний стендап
Ірена Карпа – українська письменниця, співачка, телеведуча і журналістка, що здобула популярність завдяки провокативному стилю, епатажній прозі, яскравій музичній творчості та активній громадянській позиції.
Головне з біографії
Дитячі роки
Ірена Карпа народилася в Черкасах, але коли дівчинці виповнилося два роки, родина переїхала до Івано-Франківська, а згодом оселилася в Яремчі на Прикарпатті. Водночас кожне літо Ірена проводила в Черкасах у бабусі. В 11 років вона зробила для себе принциповий вибір – свідомо перейшла на українську в місті, яке тоді значною мірою залишалося російськомовним.
Таке рішення Ірени не всім було зрозумілим. Однолітки глузували з дівчини, навмисно перекручували українські слова й називали її «селючкою». Проте Карпа не відмовилася від власного вибору й не дозволила тиску з боку оточення визначати, якою мовою їй говорити. Відтоді українська стала невіддільною частиною її особистої та творчої ідентичності.
Навчання та освіта
З раннього дитинства Ірена тягнулася до мистецтва. Вона навчалася у художній школі, а також була учасницею духового ансамблю. Тому музика, сцена та інші форми творчого самовираження з’явилися в житті відомої сьогодні українки задовго до професійного дебюту.
У 1998 році Карпа вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Навчання завершила у 2003 році, здобувши ступінь магістра іноземної філології за спеціальністю «англійська та французька мови». Водночас університетські роки не обмежувалися академічною освітою – саме в цей період почали активно формуватися літературні та музичні інтереси Ірени, які згодом перетворилися на важливі напрями професійної діяльності.
Музична творчість
Музична історія Ірени Карпи почалася ще у шкільні роки, коли вона виступала у складі духового ансамблю. У 16 років дівчина записала свою першу пісню «Я чекатиму», а під час навчання в університеті продовжувала займатися вокалом. Саме тоді відбулося знайомство з Олегом Артимом – гітаристом і лідером гурту Фактично Самі. Спільний експеримент з електронним треком «Повітря» виявився настільки вдалим, що невдовзі Карпа приєдналася до колективу як вокалістка та басистка.
Ще на старті музичної кар’єри Фактично Самі активно долучалися до фестивалів, мистецьких подій і концертного життя. Гурт збирав навколо себе аудиторію, якій була близька смілива авторська творчість та нестандартний саунд. Дебютна платівка «Дідькова гра» вийшла 1999 року й мала доволі незвичну історію створення – весь альбом записали лише за три ночі. Уже наступного року музиканти почали роботу над другим релізом «Б. П. П.» – «Болєзні Пєвчіх Птіц».
Поява проєкту Qarpa та повернення до Фактично Самі
У 2007 році гурт змінив назву на Qarpa та представив сьомий студійний альбом «IN ЖИР». Цей період остаточно закріпив за Карпою репутацію артистки, яка не вписується у визначений жанр чи формат. Адже її творчість розвивалася на стику музики, літератури, перформансу та експериментальної культури.
У 2024 році музиканти оголосили про повернення до первісної назви Фактично Самі. У вересні колектив уже в статусі досвідчених і впізнаваних артистів влаштував камерний лайв у київському барі Gram, де представив вінілову платівку. Камбек гурту виявився цікавим не лише давнім фанатам, які пам’ятали його ранні композиції, а й новій аудиторії, що відкриває для себе українську музику з авторським характером і міжнародним звучанням.
Сьогодні трек Фактично Самі «Леді Ду» активно поширюється в TikTok, а відеокліп на композицію «Терен» набуває особливого символічного значення. Пісня про кохання на тлі війни стала своєрідним саундтреком і водночас тизером до нової книжки Ірени Карпи. Так музична творчість артистки знову переплітається з її літературною роботою.
Кіно й телебачення
У 2005 році Карпа ненадовго спробувала себе в ролі телеведучої – вона стала обличчям програми SexCetera, створеної в межах проєкту Playboy на ICTV. Наступного року розширила професійний діапазон і дебютувала як акторка. Знялася у стрічках «Аутизм» режисера Анпілогова та «Компот» режисера Якушенкова. Того ж періоду Карпа проявила себе і як режисерка короткого метру – її фільм «Kyiv. Limited Edition» представили на кінофестивалі «Молодість».
Телебачення залишалося важливою частиною медійної кар’єри мисткині. Ірена вела програму «Перша експедиція» в рубриці «Бортове чтиво» на телеканалі «Інтер», доки проєкт не закрили у 2007 році. У вересні того ж року стала ведучою новин MTV News на новому телеканалі «MTV Україна», а роком пізніше працювала хронікеркою програми «Шустер live».
Наприкінці 2012 року Карпа вела на «Новому каналі» програму «Наші в Раші», присвячену російським зіркам шоубізнесу з українським корінням. Ще одним напрямом її творчої діяльності стало кіно. У грудні 2022 року в прокат вийшла романтична комедія «Сусідка» режисерки Наталії Пасеницької, сценарій до якої написала Ірена Карпа. Головні ролі у стрічці виконали Ксенія Мішина та Артемій Єгоров.
Письменництво
Літературний шлях Ірени Карпи почався у 2000-х роках, коли її тексти стали з’являтися у виданнях «Четвер» і «Молоко». Саме в цей період побачила світ її перша книжка «Знес Паленого». Надалі письменниця випустила та неодноразово перевидавала десятки книжок, багато з яких були перекладені іноземними мовами.
Справжню хвилю уваги з боку читачів, журналістів і літературних критиків викликали перші романи «50 хвилин трави», «Фройд би плакав» та «Перламутрове порно», що вийшли у 2004–2005 роках. Відтоді Карпа майже щороку презентувала нову книжку, паралельно продовжуючи публікувати колонки в «Українській правді». Її стиль вирізнявся гостротою, іронією, провокативністю та впізнаваним авторським голосом, завдяки чому ім’я Ірени Карпи давно стало помітним явищем сучасної української культури.
У 2008 році книжка «Добло і зло» отримала антипремію «Золота булька» в межах рейтингу «ЛітАкцент року». Втім, таке рішення аж ніяк не стало для письменниці драмою. Карпа сприйняла ситуацію з властивим їй почуттям гумору.
Подальший рух літературним треком
2013 року Ірена Карпа започаткувала проєкт «Історії моїх жінок», запропонувавши охочим ділитися особистими, потаємними історіями та досвідом з іншими. Згодом з’явилося ще кілька збірок, після чого авторка взяла творчу паузу.
У 2019 році Карпа повернулася до великої прози з романом «Добрі новини з Аральського моря». Видавництво «Книголав» назвало його найпопулярнішою книжкою IX Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». У 2024 році письменниця презентувала збірку «Я не знаю, як про це писати», де осмислила досвід і внутрішні реакції на події після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Серед читачів Карпи традиційно чимало підлітків і молоді, через що авторку багато років називали «молодою» письменницею. Проте сама Ірена ставиться до такого визначення скептично й воліє говорити про себе просто як про «письменницю». На її думку, вирішальним показником є не вік, а впізнаваність. Адже навіть люди, які не прочитали жодної її книжки, знають, що Ірена Карпа є письменницею.
Літературний стендап
Літературний стендап Ірени Карпи – це особливий авторський формат, у якому книжкові читання поєднуються із сольною гумористичною програмою, живою розмовою та безпосереднім спілкуванням з публікою. Такий виступ виникає на перетині сучасної літератури, стендап-комедії та інтерактиву у форматі «запитання – відповідь».
Карпа вміє перетворювати власні життєві труднощі, кризи, тривоги й навіть буденні негаразди на матеріал для тонкого гумору. Глядачі при цьому не залишаються пасивними слухачами – вони стають повноцінними співрозмовниками авторки.
Виходячи на сцену, Ірена не намагається грати чужих ролей. Програма таких вечорів зазвичай насичена історіями, в яких смішне виходить з чогось дуже особистого. Це оповіді про любов, яка далеко не завжди чемна, про свободу, за яку часом доводиться платити більше, ніж очікувалося, про дитинство й дорослішання, подорожі та помилки, шлюби, бажання й дивовижні життєві повороти, з яких згодом народжуються книжки.
Водночас Карпа говорить про стосунки, війну, жіночу свободу, материнство та здатність не втрачати себе навіть у періоди стрімких змін. Її літературний стендап – це формат, де текст перестає залишатися на сторінці й буквально виходить до аудиторії. Саме тому такі виступи мають окрему атмосферу та знаходять відгук і серед давніх шанувальників письменниці, і серед нових слухачів.
Громадянська позиція
Громадянська позиція Ірени Карпи багато років пов’язана із захистом української культурної ідентичності, демократичних цінностей і європейського вибору України. Мисткиня була активною учасницею Помаранчевої революції та Революції Гідності: виступала зі сцени, допомагала координувати мітинги та збирала фінансову підтримку для протестувальників.
Після початку російської агресії у 2014 році письменниця неодноразово їздила в зону АТО з гуманітарними місіями та підтримувала українських військових. З жовтня 2015 року її діяльність вийшла на офіційний рівень культурної дипломатії – Карпа стала першою секретаркою з питань культури посольства України у Франції. На цій посаді вона працювала над розвінчанням проросійських наративів у Європі та знайомила міжнародну аудиторію із сучасним українським мистецтвом і культурою.
Соціальна активність
Після початку повномасштабного вторгнення міжнародна діяльність стала ще активнішою. Живучи в Парижі, Ірена регулярно виступає експерткою на французьких телеканалах, пояснюючи європейській аудиторії реалії російсько-української війни. Паралельно вона організовує благодійні заходи, літературні стендапи та зустрічі з українською діаспорою в різних країнах світу.
Кошти, зібрані під час мистецьких заходів і гастрольних турів, авторка спрямовує на потреби Збройних Сил України та закупівлю необхідного військового спорядження. У своїй літературній і публічній діяльності Карпа також послідовно виступає за перехід на українську мову та привертає увагу до важливих соціальних проблем, зокрема домашнього й воєнного насильства.
Попри постійне життя у Франції, Ірена Карпа не віддаляється від українського культурного середовища. Вона багато подорожує та гастролює різними країнами, регулярно приїздить в Україну, щоб представляти нові книжки, брати участь у культурних подіях або просто підтримувати людей і військових. У соціальних мережах письменниця продовжує порушувати гострі суспільні теми, а також є авторкою двох власних курсів – My Story та «Терапевтичне письмо з Карпою».
Дискографія (Фактично Самі та Qarpa):
- «Дідькова гра» (1999);
- «Б. П. П.» (2001);
- «Космічний вакуум» (2001);
- Kurva Cum Back (2004);
- «Fuckтично Самі (Best Of 1995—2004)» (2004);
- «Lo-Fi TRавми» (2005);
- «IN ЖИР» (2007);
- And I Made The Man (2011) ;
- Made in China (2015).
Літературні бестселери:
- «50 хвилин трави» та «Фройд би плакав»;
- «Добло і зло»;
- «Добрі новини з Аральського моря»;
- «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете»;
- «Тільки нікому про це не кажи»;
- «Він повертається в неділю».
Нагороди та відзнаки:
- Гран-прі конкурсу молодих письменників «Гранослов» (1999);
- премія Best Ukrainian Awards (номінація «Наймодніша письменниця», 2006).
Окрім нагород і премій, професійне визнання Ірени Карпи має й інші важливі виміри. Зокрема, вона є офіційною членкинею Українського ПЕН – організації, що об’єднує українських письменників, журналістів та представників культурної сфери. Її статус у PEN засвідчує вагоме місце авторки в сучасному українському літературному та культурному середовищі.
Цікаві факти:
- під час Революції Гідності Ірена Карпа продавала власні брендові речі, а виручені кошти направляла на потреби протестувальників. Також під час проведення АТО в Україні продала власний кабріолет Peugeot, щоб придбати спорядження для українських військових;
- у 2018 році Ірені вдалось особисто вручити книгу Олега Сенцова президенту Франції Еммануелю Макрону;
- Карпа знімалася в еротичних фотосесіях для журналів FHM, Penthouse та Playboy;
- у 2009 році Ірена проводила майстер-класи з тайського масажу та кулінарії.
