- Повне ім’я – Павло Миколайович Зібров
- Дата народження – 21 червня 1957 року
- Місце народження – с. Червоне (Україна)
- Мова – українська
- Діяльність – співак, композитор
- Жанр – поп
Павло Зібров – український естрадний співак і композитор, чия популярність продовжує зростати, а успішна творча кар’єра активно розвивається вже протягом більш ніж 40 років. Народний артист України, володар оксамитового баритона та найвідоміших вусів в українському шоу-бізнесі зберігає високий статус в музичній індустрії та є кумиром представників кількох поколінь.
Історія становлення артиста
Павло Зібров виріс серед мальовничої природи Вінниччини, і дитинство хлопця минало під шум вишневих садів, народні пісні та теплий мамин голос. Саме родина стала для майбутнього артиста головним джерелом натхнення. Від батька Павло успадкував працьовитість і вміння робити все власноруч, а від матері – любов до музики, слова та культури.
У дев’ятирічному віці хлопець розпочав навчання як учень київської музичної школи-інтернату імені Миколи Лисенка. Спершу мав навчатися гри на віолончелі, однак через нестачу учнів його перевели на контрабас. У школі дітям прищеплювали любов до класики – творів Чайковського, Рахманінова, Моцарта. Але, як і більшість молоді того часу, Павло та друзі захоплювалися Beatles та Chicago, тому після занять збиралися в підвалах і ЖЕКах, де репетирували та грали те, що було до смаку.
Створення «Явору» та знакова перемога на конкурсі в Керчі
У дев’ятому класі Павло Зібров увійшов до складу вокально-інструментального колективу, який пізніше отримав назву «Явір». У групі були клавішники, барабанщики, гітаристи, басисти та навіть віолончеліст. Молоді музиканти виконували виключно авторські пісні та самостійно створювали аранжування. Незабаром сформувалася й повноцінна концертна програма, з якою артисти почали виступати на престижному танцмайданчику Будинку культури авіазаводу.
Популярність гурту стрімко зростала. Юних артистів запрошували з концертами до Київського політехнічного інституту, будівельного університету, автодорожнього інституту, а також у табори «Сосновий бір», «Антей» і «Схід». Колектив швидко став відомим за межами столиці – їхні виступи проходили у Житомирській та Чернігівській областях. Музиканти грали на святах, фестивалях і сімейних заходах, а зароблені гроші вкладали у розвиток – купували інструменти, підсилювачі, барабани та апаратуру. До одинадцятого класу гурт уже мав серйозний музичний інвентар.
У 1975 році шестеро учасників колективу вирушили на республіканський конкурс у Керч. На більшу кількість квитків грошей просто не вистачило. Попри це, юні виконавці вибороли четверте місце та стали дипломантами.
Творчий шлях
Професійна освіта й початок музичної кар’єри
У двадцятирічному віці Павло вступив до Київської консерваторії імені Чайковського на клас контрабаса. Ще студентом почав працювати у Державному естрадно-симфонічному оркестрі України, поступово здобуваючи визнання серед професійних музикантів. Після завершення навчання служив у лавах радянської армії – в Ансамблі пісні й танцю Київського військового округу. У 1982 році артисту довелося побувати й у гарячих точках, зокрема – в Афганістані.
У 27 років Павло знову повернувся до консерваторії – цього разу вже на факультет класичного вокалу. Саме тоді почала активно розвиватися його сольна кар’єра. Молодий співак став лауреатом радіоконкурсу «Нові імена», отримавши першу премію та перше масштабне визнання.
У 1986–1993 роках Павло Зібров був солістом Державного естрадно-симфонічного оркестру України. Саме тоді з контрабасиста він остаточно перетворився на повноцінного артиста великої сцени. Разом з ансамблем військової пісні й танцю побував у Парижі. Там жив доволі скромно, однак Франція справила на майбутню зірку величезне враження. Пізніше музикант вирушив до Канади, де придбав синтезатор, який зберігає й досі. Саме на цьому інструменті були написані багато майбутніх хітів.
У 1986 році співак став лауреатом Республіканського конкурсу, а вже у 1987-му здобув перемогу на всесоюзному рівні та отримав статус соліста Державного симфонічного оркестру.
Творчий розвиток
Справжній розквіт творчості Павла Зіброва припав на 1993 рік. Саме тоді з’явилися легендарні пісні «Білий цвіт на калині» та «Як побачу рідну хату», які миттєво стали народними хітами. Композиція «Білий цвіт на калині», створена Остапом Гавришем, уже за кілька днів звучала на радіо, телебаченні, у ресторанах і на танцмайданчиках.
Важливою сторінкою кар’єри стала співпраця з Аллою Кудлай. Для дуету Павло написав пісні «Полюби мене», «Серед білого дня» та «Я і ти», а також активно працював над відеокліпами та концертними програмами. Незабаром артист створив власний Театр Павла Зіброва, де став директором і художнім керівником. При театрі працював колектив «Хрещатий яр», а сам творчий простір мав усе необхідне для професійної роботи – студію звукозапису, відеомонтаж, балетний клас, концертне світло, потужний звук, мобільну сцену та гастрольний транспорт. Це був фактично окремий музичний центр, який дозволяв створювати масштабні турне та релізи.
У 1993 році Павло Зібров отримав звання Заслуженого артиста України. Того ж періоду почалася активна співпраця з Юрієм Рибчинським, завдяки якій народилися хіти «Хрещатик», «Мертві бджоли не гудуть» та «День народження». А вже у 1996 році артисту надали звання Народного артиста України. З 1999 року Павло Миколайович почав активно взаємодіяти з Петром Магою. Саме з цієї співпраці з’явилися нові пісні, серед яких особливої популярності набув трек «Вуса Бренд».
Стиль та сценічний образ
Сценічний стиль Павла Зіброва давно став окремим явищем в українській культурі. Народний артист України створив впізнаваний образ, у якому поєдналися елегантність, яскравість, гумор і харизма. Головною візитівкою маестро залишаються знамениті густі вуса, які вже давно перетворилися на справжній бренд артиста. Сам Зібров жартує, що це його «антени», через які він ловить творче натхнення.
У гардеробі співака часто можна побачити піджаки з паєтками, незвичними принтами, вишивкою та яскравими кольорами. Він сміливо комбінує класичний стиль із сучасними деталями, створюючи сценічні образи, які добре запам’ятовуються аудиторії. За словами Зіброва, костюми для нього підбирає дружина Марина, яка також є режисеркою його театру пісні.
Попри багаторічну популярність, Павло Миколайович не боїться експериментувати. Він легко адаптується до нових трендів, залишається сучасним виконавцем і продовжує збирати шанувальників різного віку. Концерти зірки – це завжди поєднання живої емоції, професійного лайву та щирого контакту з публікою.
Теми творчості
Творчість Павла Зіброва охоплює кілька важливих напрямків, які й зробили його легендою української естради. Насамперед це романтична лірика – пісні про кохання, жіночу красу та щирі почуття. Водночас у репертуарі зірки чимало гумористичних композицій, які давно стали класикою жанру.
Важливе місце у творчості артиста займає любов до рідного краю та Києва. Саме тому композиція «Хрещатик» стала неофіційним музичним символом столиці. Музика Павла Зіброва вирізняється поєднанням класичної вокальної школи, естрадних ритмів і впізнаваного саунду, який легко впізнають кілька поколінь слухачів.
Сучасний етап музичної кар’єри та соціальна активність
Починаючи з 2005 року Павло Зібров став постійним учасником премії «Шлягер року». За роки кар’єри здобув понад двадцять нагород як співак, композитор і продюсер власних проєктів. У 2010-х артист не зник зі сцени, а навпаки – зумів органічно вписатися у сучасний медійний простір. Він активно веде Instagram під псевдонімом Dj ZIBREMBO, а з 2018 року розвиває YouTube-влог ZIBREMBO, де ділиться творчими новинами та спілкується з фанатами.
У 2016–2017 роках співак брав участь у фестивалі гумору «Ліга сміху». У 2017 році співак виступив у шоу «Голос країни» з арією Містера Х, а вже наступного року став учасником «Танців з зірками» разом із Марією Шмелевою. У 2018 році також зіграв головні ролі у фільмах «Інфаголік» та «Продюсер».
Окрему хвилю популярності артисту принесла пісня «Вусата вечірка». Гумористичний відеокліп на цей трек став вірусним і набрав мільйони переглядів у YouTube. Саме ця композиція допомогла співакові завоювати нову молоду аудиторію.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Павло Зібров активно долучився до благодійних концертів на підтримку ЗСУ та випустив патріотичні пісні, серед яких – композиція «Ми переможемо». У 2025 році артист продовжує активно виступати, записувати нові сингли, працювати над релізами та брати участь у телевізійних проєктах.
Інші проєкти за участю артиста:
- «Вечір прем'єр з Катериною Осадчою»;
- «Кібер край» (співак став героєм коміксу);
- «Пісня року»;
- «Ліпсінк батл»;
- «Дует із зіркою»;
- «Співають всі» та інші.
Дискографія
Павло Зібрав випустив більш як 20 дисків з піснями. Серед них:
- «Хрещатик» (1994);
- «Душі криниця» (1995);
- «Блудний син» (1995);
- «Очі любові» (1996);
- «Золоті шлягери» (1998);
- «Мелодії душі» (2002);
- «Золота колекція» (2003);
- «Вуса Бренд» (2020);
- «Жінка, що кохаю я» (2024);
- «Будьте ви щасливі» (2024) та інші.
Найвідоміші хіти:
- «Мертві бджоли не гудуть»;
- «Хрещатик»;
- «День народження»;
- «Вуса Бренд».
- «Айстри» та багато інших.
Нагороди та відзнаки:
- Заслужений артист України;
- Народний артист України;
- Орден «За заслуги» III ступеня;
- Орден Івана Мазепи;
- понад 20 нагород «Шлягер року»;
- премія Pop star від українського журналу ViVa;
- нагорода «Легенда Української пісні» (Національна музична премія «Українська пісня року»);
- Орден «За розбудову України» та інше.
Цікаві факти про артиста:
- у творчому доробку Павла Зіброва – понад 500 пісень, які увійшли до репертуару самого співака та інших виконавців;
- артист видав дві книги – збірку текстів «Я чекаю тебе» та автобіографію «Дозвольте з Вами познайомитись»;
- після концерту Павло Зібров любить посмакувати гамбургером з McDonald’s;
- серед головних хобі – рибалка та подорожі. У вільний час Павло Миколайович слухає джаз, а серед улюблених музичних колективів називає Chicago, Beatles і Queen;
- свої легендарні вуса співак носить із шістнадцяти років і за все життя голив їх лише двічі.
