Павло Гудімов

Павло Володимирович Гудімов

Дата народження – 12 жовтня 1973 року

Місто – Львів (Україна)

Діяльність – музикант, вокаліст

Мова – українська

Жанр – поп-рок

Історія становлення артиста

Павло Гудімов – український музикант, колекціонер мистецтва, арт-менеджер, засновник і куратор артцентру «Я галерея», лідер музичної групи Гудімов, в минулому – гітарист популярного рок-гурту Океан Ельзи. Львів’янин за походженням, талановитий діяч живе і працює в Києві. У сучасному українському мистецтві Павла вважають візіонером. А сам митець найважливішими інгредієнтами культури називає свободу і волю.

Павла з дитинства оточували різноманітні елементи творчості. На це вплинула професія мами, яка працювала інженером-архітектором. Головним архітектором на Львівській залізниці та фотографом-любителем був дідусь. У дитинстві хлопчика оточували яскраві образи і фрагменти, художні твори й давні фотографії. Дім родини постійно поповнювали нові мистецькі предмети, серед яких формувалися стиль та смаки майбутньої зірки сцени та поціновувача мистецтва.

Павло відзначає, що в дитинстві його не перевантажували додатковими заняттями в гуртках. Адже для дитини дуже важливо мати час для себе. Родина не була заможною, але батьки змогли прищепити синові відчуття прекрасного, розкрити усі барви світу творчості. Потяг Павла до музики також розвинувся під впливом родини. Перша гітара хлопця була подарунком діда. Цікавився парубок і багатою фонотекою вітчима. Пройде певний час, і хлопець придбає собі у Нью-Йорку раритетний інструмент, який буде один в однин таким, на якому грав Рон Вуд з легендарного гурту Rolling Stones, – Fender 1953 року.

Вища освіта, яку отримав Павло Гудімов, не мала нічого спільного з музичною індустрією. У 1996 році майбутня зірка сцени закінчив Український державний лісотехнічний університет, отримавши диплом у галузі «Садово-паркове господарство». Та вже у студентські роки Павло почав цікавитися та займатися музикою.

Творчий шлях

Початок 90-х в Україні знаменувався яскравими змінами у світі творчості. Повітря наповнював дух свободи. Концерти, фестивалі, нові колективи, поява прогресивних та амбітних продюсерів і самобутніх виконавців – усе це символізувало процеси трансформації в суспільстві. Запит на нове й непересічне був і серед слухацької аудиторії, яка у рідному для Павла Львові була особливо активною та вимогливою. З 1992 по 1994 роки Гудімов був учасником групи Клан Тиші. Гурт, у складі якого не було жодного професійного музиканта, грав у жанрі депресивного арт-року. Колектив у 1994-му покидає вокаліст Андрій Голяк. Натомість до кістяка групи приєднується 18-річний студент Святослав Вакарчук. Клан Тиші припиняє своє існування і утворюється гурт, що невдовзі подарує фанатам року десятки хітів, успішних синглів та альбомів – Океан Ельзи.

Стиль та розвиток музиканта

У 2005 році Павло Гудімов припиняє співпрацю з ОЕ та засновує власний гурт Гудімов. Іншими учасниками колективу стали бас-гітарист Денис Левченко та ударник Слава Васильєв. Творчість музикантів містила елементи фанку, диско, соула, електро. Основний стиль визначили як поп-рок. Результатом роботи команди стали альбоми «Трампліни» (2005) та «Монополія» (2007). У 2010 був випущений перший сингл до наступного альбому «Жовтий». Окрім двох релізів, гурт випустив 7 відеокліпів. Кліп на пісню «Коротка розмова» був занесений до Книги рекордів Гіннеса. Робота відзначилася рекордно швидкою зйомкою: відео зняли, змонтували та показали в ефірі телеканалу М1 всього лише за 3 години 28 хвилин. У 2007 році Павло Гудімов провів конкурс молодих режисерів. Один з учасників зняв відеокліп на пісню «Баста». Робота стала одним з найвідвертіших українських кліпів. Усі 3 хвилини представляли собою сцену кохання.

Соціальна активність

Будучи активним в артменеджменті та колекціонуванні різних предметів мистецтва, Павло Гудімов багато робить для відродження та світового визнання української культури. Численні арт-проєкти, фестивалі, виставки та акції, в яких Павло виступає в ролі засновник або учасника, покликані активізувати проведення правильної культурної політики. Вона має бути спрямована на формування країни мрії, яка для Павла Гудімова визначається просто: «культурна країна».