Леся Самаєва

Леся Самаєва

Леся Василівна Самаєва

Дата народження – 28 червня 1975 року

Місто – Київ (Україна)

Мова – українська

Діяльність – актриса театру та кіно, телеведуча

Становлення артистки

Леся Самаєва – українська актриса театру та кіно, телеведуча, заслужена артистка України. Рідне місто зірки українських серіалів та прими Театру на Лівому березі – Київ. Батьки Лесі – журналісти. У дитинстві дівчинка захоплювалася танцями, художньою гімнастикою та мріяла про балет. Про акторську професію тоді навіть не думала. Здавалося, це щось недосяжне, майже небесне.

Все змінилося, коли брат Лесі Євген Курман, нині відомий театральний режисер, вступив на курс акторства. Відтоді світ культури та індустрія кіно вже не виглядали чимось незбагненним. Леся інакше почала ставитися до театру. Сцена стала ближчою і набула реальних рис.

На той час у дівчини було довге світле волосся. Брат щоразу наголошував: в акторстві красива коса – велика цінність. Але щоб розвіяти сумніви, Леся підстриглася і вирішила обрати інший напрям. Почала готувати документи на спеціальність «Психологія». Але все змінив випадок. Побачивши по телевізору, як акторка читає монолог Антігони, Леся була щиро вражена. У той момент вирішила і сама подаватися в театральний. Під час вступних випробувань навіть читала той самий монолог.

Творчий шлях

У 1996 році Леся Самаєва завершила навчання в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Наставником акторки був заслужений діяч мистецтв України Леонід Артемович Олійник. Того ж року Леся Самаєва розпочала впевнений рух до популярності та визнання серед широкої аудиторії шанувальників сценічного мистецтва. Випускниця інституту стала частиною акторського колективу Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Спектаклі театру неодноразово були учасниками престижних мистецьких фестивалів.

Початок сценічного шляху був для Самаєвої переважно про амбіції. Тоді для Лесі було важливіше враження, яке вона справляла на творчу групу та керівництво. Співпереживання та емоційний відгук глядача ще не були в пріоритеті. Зараз же все змінилося. Сцена стала справжнім простором обміну відчуттями. Працюючи над роллю, акторка прагне, аби кожна історія торкалася глядача, викликала співчуття, радість, сум.

Особливе задоволення виконавиці яскравих ролей тепер приносить співпраця з іншими колегами. Разом проживати глибинний сюжетний задум і щиро ділитися ним із залом – справжнє щастя для актриси. Саме цей взаємозв’язок із глядачем і командою сьогодні для Леся Самаєвої – найцінніше в професії.

У сучасному репертуарі талановитої актриси з потужною харизмою – вистави:  

           
• «Близькість» (Анна);
           
• «Дзвінок з минулого» (Рита);
           
• «37 листівок» (Евелін Саттон);
           
• «Віддайте тіло» (Надя);
           
• «Погані дороги» (Людмила);
           
• «Ідеальна пара» (Жаклін).

Роботи в кіно

У співпраці з режисерами та кінопродюсерами Леся Самаєва створила чимало яскравих образів. Актриса зазначає, що знімальний процес – це незвичайна творча подорож. Робота над фільмом об’єднує команду, яка разом створює нову історію, проживає її, а згодом відпускає. При цьому результат – завжди загадка. Монтаж може повністю змінити сприйняття. І фінальна версія іноді виявляється несподіванкою навіть для учасників процесу зйомок. Прем’єра стає моментом відкриття – і для глядача, і для акторів.

Фанати кінематографу могли бачити Лесю Самаєву у серіалах та фільмах різних жанрів:

           
• «Звичайна справа»;
           
• «Хайтарма»;
           
• «Скажене весілля»;
           
• «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке»;
           
• «Скажене весілля 2»;
           
• «Село на мільйон»;
           
• «Таємниці»;
           
• «Юрчишини»;
           
• «Потяг у 31 грудня»;
           
• «Молода» та багатьох інших.

Стиль і творчий розвиток актриси

Для Лесі Самаєвої кожна нова роль – це крок уперед. Це – можливість творчого зростання та відкриття чогось нового в собі. Провідна акторка Театру на Лівому березі зізнається: у кожній роботі залишає частинку себе – свої емоції, свій стан, свій погляд на життя. Зокрема, саме театр дозволяє відчути, як із часом дорослішає не лише вистава, а й сам актор. Змінюється сприйняття, звучання сенсів, які колись були закладені в текст. Однією з найулюбленіших вистав Самаєвої є «Близькість». Актриса розповідає, що спочатку в спектакль вкладали одні смисли. Але з роками і вони, і герої стали іншими.

Акторка сьогодні не мріє про конкретний образ на сцені. Леся Самаєва готова до найрізноманітніших викликів. Проте зізнається: хотіла б зіграти глибоко драматичного персонажа. Щоб розгорнути весь акторський арсенал, показати емоційну силу й використати накопичений досвід.

Нагороди та відзнаки:

           
• премія Кінофестивалю студентських робіт «Відкрита ніч» («Найкраща жіноча роль», кінофільм «Гунька»), 2004;
• театральна премія «Київська пектораль» (2007) («Найкраще виконання жіночої ролі», вистава «Черга»);
           
• Премія імені Віри Левицької (2009).

Крім того, акторка шість разів номінувалася на нагороду «Київська пектораль». Леся Самаєва також є членкинею Національної спілки театральних діячів України та Національної спілки кінематографістів України.