Dakh Daughters
- Рік заснування – 2012-й
- Місто – Київ (Україна)
- Мова – українська, англійська, французька, німецька
- Жанр – фрік-кабаре, дарк-кабаре
Склад:
- Ніна Гаренецька («ДахаБраха»);
- Руслана Хазіпова («Перкалаба», Ragapop);
- Соломія Мельник («Потужні дівчата» та Soloma project);
- Ганна Нікітіна («Кабаре-шансон», Ragapop);
- Наталія Галаневич (балет «БіZоН»);
- Наталія Zo Зозуль (балет «БіZоН»).
До початкового складу гурту також входила Таня Гаврилюк («ТаняТаня»).
Історія заснування гурту
Dakh Daughters – український театрально-музичний гурт, чия творчість охоплює жанри фрік-кабаре, дарк-кабаре і театральний перформанс. Dakh Daughters – це унікальний жіночий колектив, до складу якого увійшли сім харизматичних мультиінструменталісток, співачок і акторок. Проєкт розвивається під режисерським керівництвом Влада Троїцького – засновника й художнього лідера театру «Дах», який став ідейним продюсером та творчим лідером гурту.
Народження Dakh Daughters було радше інтуїтивним, ніж прорахованим кроком: ідея оформилася у 2012 році на ГОГОЛЬfestі після участі у виставі «Школа нетеатрального мистецтва». У різних інтерв’ю лідерство в ініціативі створення колективу приписують то Анні Нікітіній, то самому Владу Троїцькому, однак саме ця багатоголосість (у всіх її сенсах) і стала фундаментом групи.
Ключовою рисою Dakh Daughters є впізнаваний стиль – фрік-кабаре з глибоким українським корінням. У музиці органічно поєднуються етнічні мотиви, фольклорні інтонації та цитати з української літератури різних епох. Менш ніж за рік після дебюту колектив стрімко здобув популярність, а фанати й критики намагалися знайти порівняння – від українських Spice Girls до Rammstein чи Kiss. Згодом стало зрозуміло, що цей гурт не вписується в жодне кліше хіт-парадів. Творчість групи нагадує багатошаровий пиріг, де кожен новий рівень відкриває несподіваний саунд, нову емоцію й простір для фантазії аудиторії.
Творчий шлях
Перший великий концерт Dakh Daughters відбувся у квітні 2013 року в Київській Малій опері й став справжнім лайв-маніфестом колективу. Уже влітку того ж року гурт гучно заявив про себе на YouTube завдяки відеокліпу Rozy / Donbass, у якому переплелися сонет Шекспіра, народні пісні та навмисно гіпертрофований театральний пафос. Ця композиція швидко перетворилася на візитівку групи: за лаконічні три хвилини кожна артистка ніби представляє себе слухачеві, демонструючи власну харизму. До 2026 року відео зібрало майже п’ять мільйонів переглядів, суттєво розширивши аудиторію та коло шанувальників.
Ще одною знаковою подією стало виконання треку «Ганнуся» на Майдані Незалежності під час протестів у грудні 2013 року. Виступ закріпив за гуртом статус культурного голосу часу.
У листопаді 2016 року колектив презентував дебютний альбом IF – платівку з дев’яти композицій, що зафіксувала основні ознаки стилю ранніх робіт Dakh Daughters. Другий альбом Air з’явився у квітні 2019 року та мав сім треків на авторські тексти й поезію Павла Тичини, Майка Йогансена, Миколи Холодного, а також вільні інтерпретації «Аліси у Дивокраї».
У лютому 2021 року гурт випустив третій повноформатний альбом Make Up – не просто музичний реліз, а саундтрек до однойменної театральної вистави. Цього разу композиції стали більш цілісними, приспіви – гострішими, а настрій – менш сльозливим і водночас танцювальним. У 2025 році Dakh Daughters презентували четвертий альбом Pandora's Box – дев’ять пісень, що осмислюють хаос сучасного світу. Заголовний трек у регі-манері задає тон усьому релізу, перетворюючи платівку на музичне пророцтво про сьогодення.
Стиль і творчий розвиток
Концертна подача Dakh Daughters балансує між фріковістю, джазовими імпровізаціями та іронією. Колектив визначає свій жанр як симбіоз театру й музики, де кожен концерт – це повноцінна вистава, а не просто набір пісень. Фрік у розумінні учасниць колективу – символ свободи й індивідуальності, герой нашого часу, який не боїться бути собою. Саме ця позиція дозволила гурту не лише зайняти власну нішу в індустрії, а й упевнено домінувати в ній.
У творчості Dakh Daughters звучать тексти Тараса Шевченка, Лесі Українки, Йосипа Бродського, Чарльза Буковскі, Юрія Андруховича та багатьох інших авторів, виконані різними мовами й діалектами. Артистки володіють понад п’ятнадцятьма інструментами та вільно ними обмінюються, створюючи багатий і несподіваний саунд. Музичні оглядачі часто порівнюють колектив із Amanda Palmer, Laibach чи Dresden Dolls, а світові медіа на кшталт The New York Times і The Rolling Stone відзначають оригінальність і масштаб їхньої творчості.
Аншлаги в українських містах і переповнені зали Європи та США лише підтверджують зростаючу популярність і визнання. А сучасні сценічні перформанси Dakh Daughters демонструють очевидний зсув фокусу уваги учасниць на музичну складову творчості.
Громадянська позиція
Окрім музики й сцени, Dakh Daughters послідовно проявляють активну громадянську позицію. У 2017 році колектив підтримав ініціативу UAnimals і виступив проти експлуатації тварин у цирках. У 2018 році на фестивалі Jazz Koktebel гурт публічно висловив підтримку незаконно ув’язненому в росії режисерові Олегу Сенцову. Окремі учасниці долучалися до культурних і благодійних проєктів, спрямованих на популяризацію української культури та традицій.
Регулярна участь у міжнародних фестивалях, концертах і театральних подіях робить Dakh Daughters не просто музичним феноменом, а провідниками національної культури, які транслюють український контекст світовій аудиторії. Творчість групи поєднує мистецтво, соціальний меседж і потужну сценічну енергію, перетворюючи кожен виступ на подію, що залишає після себе яскравий емоційний слід.
Дискографія гурту:
- IF (2016);
- Air (2019);
- Make Up (2021);
- Pandora's Box (2025).
Нагороди та відзнаки
У 2020 році Dakh Daughters отримали премію «Золота Дзиґа» в номінації «Найкраща пісня» за роботу «Мавка-Русалка».